Абдулає Єродія Ндомбасі
Абдулеє Єродія Ндомбасі (5 січня 1933 — 19 лютого 2019)[4] — був конголезьким політиком, який служив в уряді Демократичної Республіки Конго міністром закордонних справ з 1999 по 2000 і як віце-президент з 2003 по грудень 2006.
| Абдулає Єродія Ндомбасі | |
|---|---|
| Народився | 5 січня 1933[2] |
| Помер |
19 лютого 2019[1] (86 років) Кіншаса, ДР Конго[1] |
| Країна |
 ДР Конго |
| Діяльність | політик |
| Знання мов | французька |
| Посада | Minister of Educationd[3], Minister of Foreign Affairsd[3] і Vice-President of the Democratic Republic of the Congod[3] |
| Партія | Народна партія за реформи та демократію |
Життєпис ред.
Будучи прихильником президента Лоран-Дезіре Кабіла, він був призначений директором Кабінету Президента 22 грудня 1997 року[5], вступивши на посаду 2 січня 1998 року[6]. Згодом він був міністром закордонних справ з 15 березня 1999 до кінця 2000. У 2003 році він став одним із чотирьох віце-президентів Конго при перехідному уряді за мандатом мирного врегулювання з повстанськими групами та опозиційними партіями. Він був висунутий на цю посаду у квітні 2003 року президентом Лораном Кабілою як віце-президент, який представляв уряд Кабіли[7]. На цій посаді він служив до 2006 року[8]. У наступні роки він був сенатором.
Справа про арешт ред.
Єродія був причетний до справи про встановлення прецедентів Міжнародним судом (МС). У 1998 році Єродія публічно закликав населення Конго вбивати членів заколоту проти уряду, насамперед етнічних Тутсі. У відповідь Бельгія видала міжнародний ордер на арешт, на підставі закону Бельгії (відомий як бельгійський Закон про універсальну юрисдикцію, який скасований), що дозволяє бельгійським судам переслідувати міжнародні злочини, звинувачуючи Єродію у підбурюванні до геноциду. Уряд Конго відповів поданням позову проти Бельгії до МС, стверджуючи, що Бельгія не має юрисдикції і що Єродія користується дипломатичним імунітетом як міністр закордонних справ. Цей випадок, вирішився на користь Конго. Під час розгляду справи Конго відкинуло аргументи своєї юрисдикції, і справа була вирішена виключно з приводу дипломатичного імунітету Єродії як міністра закордонних справ. Однак деякі правозахисні групи вважають це рішення ударом по універсальній юрисдикції[9][10].
Примітки ред.
- ↑ а б в https://www.mediacongo.net/article-actualite-47805_abdoulaye_yerodia_ndombasi_est_decede_ce_mardi_a_l_hopital_du_cinquantenaire.html
- ↑ https://competenceuniverselle.files.wordpress.com/2011/07/vandermeersch-avril-2000.pdf
- ↑ а б в Bethke F. S. Database of Cabinet Politics in Sub-Sahara Africa
- ↑ Abdoulaye Yerodia Ndombasi est décédé ce mardi à l’hôpital du cinquantenaire. Архів оригіналу за 18 жовтня 2021. Процитовано 1 травня 2020.
- ↑ Gauthier De Villers and Jean-Claude Willame, République démocratique du Congo: chronique politique d'un entre-deux-guerres, octobre 1996-juillet 1998 (1999), page 80
- ↑ Congo-Afrique, issues 321–329 (1998), page 185
- ↑ Africa's bloodiest war nears end. BBC News Online. 17 липня 2003. Архів оригіналу за 23 травня 2006. Процитовано 20 березня 2010.
- ↑ Kisangani, Emizet Francois; Bobb, Scott F. (1 жовтня 2009). Historical Dictionary of the Democratic Republic of the Congo (англ.). Scarecrow Press. ISBN 9780810863255. Архів оригіналу за 18 жовтня 2021. Процитовано 1 травня 2020.
- ↑ Case Concerning the Arrest Warrant of 11 April 2000 (Democratic Republic of the Congo v. Belgium). Архів оригіналу за 13 березня 2012. Процитовано 20 травня 2022.
- ↑ ICJ rejects Belgian arrest warrant for foreign ministers of Democratic Republic of Congo. Архів оригіналу за 8 вересня 2019. Процитовано 1 травня 2020.
| На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |