Вікіпедія

АЕС Дарховін

Атомна електростанція Дарховін (також відома як атомна електростанція Естегляль або Карун) — планована атомна електростанція, розташована в провінції Хузестан, Іран, приблизно за 70 кілометрів на південь від Ахваза на річці Карун. Розпочато будівництво одного реактора. Деякі інші проекти на цьому майданчику були скасовані. Його побудувала Масна.

Історія ред.

До Іранської революції Іран підписав контракт на 2 мільярди доларів із французькою компанією Framatome на будівництво двох реакторів із водою під тиском потужністю 910 МВт у Дарховіні. Після революції Франція вийшла з проекту, а інженерні компоненти заводу залишилися у Франції. Потім іранські компоненти були використані для будівництва блоків 5 і 6 атомної електростанції Gravelines у Франції, яка була введена в експлуатацію в 1985 році.[1] Будівництво електростанції було зупинено під час ірано-іракської війни. У 1992 році Іран підписав угоду з Китаєм про будівництво двох реакторів потужністю 300 МВт на місці, які мали бути завершені протягом десяти років і були схожі на атомну електростанцію Чашма в Пакистані, яку збудував Китай.[2] Але пізніше Китай вийшов з проекту під тиском Сполучених Штатів.[3][4]

Згодом проектом зайнявся сам Іран, оскільки жодна інша країна не була готова співпрацювати в його будівництві.[5] Іран розпочав самостійне проектування реактора для Дарховинської атомної електростанції на основі конструкції реактора IR-40 з використанням важкої води. Іранський ядерний реактор має потужність 360 МВт. Станцію було оголошено у 2008 році, спочатку планувалося, що вона буде запущена у 2016 році,[6] але будівництво затягується.[7] Наразі немає публічної інформації про те, скільки реакторів планується розмістити на електростанції. Станція стане першою в Ірані атомною електростанцією, спроектованою та збудованою власними силами, крім дослідницького реактора IR-40.[8][9][10] За словами глави агентства з атомної енергії Ірану Аббаса Салехі, швейцарсько-шведський конгломерат ABB був збережений як партнер/зовнішній консультант у цьому проекті в останні роки, але вийшов із нього через міжнародні санкції.[11]

У травні 2022 року заступник голови Організації з атомної енергії Ірану заявив, що триває планування будівництва місцевої електростанції потужністю 360 МВт.[12] 3 грудня 2022 року державне телебачення Ірану оголосило про початок будівництва місцевої електростанції потужністю 300 МВт, будівництво якої займе вісім років і коштуватиме від 1,5 до 2 мільярдів доларів.[13][14]

У літературі ред.

У романі Пола Ердмана 1976 року «Аварія 1979 року» згадується, що атомна електростанція в Дарховіні була завершена Францією, а Мохаммед Реза Пехлеві, тодішній шах Ірану, використовує цю установку за допомогою Ізраїлю та Швейцарії для виготовлення дюжини солених бомб.

Реактори ред.

Плани щодо ділянки не зрозумілі.

Реакторна установка[15] Тип реактора Чиста
потужність 		Загальна
потужність 		Розпочато будівництво Електрична
мережа 		Комерційна
експлуатація 		Закриття
Дарховін [7] Водяний реактор під тиском 330 MW 360 MW 2008 [16] - - -
Естегляль-1 [17] Водяний реактор під тиском 280 MW 300 MW Скасований план
Естегляль-2 [18] Водяний реактор під тиском 280 MW 300 MW Скасований план

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. ↑ Nuclear Power in Iran - World Nuclear Association. www.world-nuclear.org.
  2. ↑ Green Party of Iran - News. www.iran-e-sabz.org.
  3. ↑ Chinese Arms Exports to Iran. Архів оригіналу за 29 лютого 2012. Процитовано 17 квітня 2010.
  4. ↑ Esfahan / Isfahan - Iran Special Weapons Facilities.
  5. ↑ President invites intl. companies to participate in nuclear plant projects. Tehran Times. 30 січня 2008.
  6. ↑ Iran starts second atomic power plant: report. Reuters. 8 лютого 2008 — через www.reuters.com.
  7. ↑ а б Darkhovain on the PRIS of the IAEA.
  8. ↑ http://www.redorbit.com/news/science/352355/iran_press_official_provides_details_on_native_iranian_nuclear_plant/ [недоступне посилання з 01.02.2022]
  9. ↑ Iran Nuclear Milestones: 1967-2017 | Iran Watch. www.iranwatch.org.
  10. ↑ www.ahwazstudies.org https://web.archive.org/web/20120223075230/http://www.ahwazstudies.org/content/view/2852/53/lang%2Cenglish/. Архів оригіналу за 23 лютого 2012. {{cite web}}: Пропущений або порожній |title= (довідка)
  11. ↑ Iran Construction 8 Nuclear Reactor Plants & water Desalination ایران ساخت راکتو و آب شیرین کن. YouTube.
  12. ↑ Iran begins procedures to build indigenous nuclear reactor. Nuclear Engineering International. 11 May 2022. Процитовано 19 January 2023.
  13. ↑ Iranian state media: Construction begins on nuclear plant. Associated Press. 4 December 2022. Процитовано 19 January 2023.
  14. ↑ Iran marks start of work for Darkhovin plant. World Nuclear News. 6 January 2023. Процитовано 19 January 2023.
  15. ↑ Power Reactor Information System from the IAEA: „Iran, Islamic Republic of: Nuclear Power Reactors“ [Архівовано 2011-06-04 у Wayback Machine.]
  16. ↑ Iran starts second atomic power plant: report, Reuters, Feb 8, 2008.
  17. ↑ Estehlal 1 on the PRIS of the IAEA.
  18. ↑ Estehlalr 2 on the PRIS of the IAEA.

Зовнішні посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=АЕС_Дарховін&oldid=41831640