Атомна електростанція Вольсонг[1], — атомна електростанція, розташована на узбережжі поблизу Нае-рі, Янгнмьон, Кьонджу, провінція Північний Кьонсан, Південна Корея. Це єдина південнокорейська атомна електростанція, на якій працюють важководяні реактори CANDU типу PHWR[2]. Атомна станція належить Korea Hydro & Nuclear Power[3]. Ці реактори здатні споживати різні типи палива, включаючи відходи інших атомних станцій Південної Кореї.

АЕС Вольсонг
Країна  Південна Корея
Адмінодиниця Кьонджу
Місцезнаходження Кьонджу, Північна Кьонсан
Початок будівництва 1977
Початок експлуатації 1982
Організація Korea Hydro & Nuclear Power[en]
Технічні параметри
Кількість енергоблоків
  • 4 × CANDU-6
  • 2 × OPR-1000
Будується енергоблоків 1
Тип реакторів CANDU
PHWR
PWR
Реакторів в експлуатації 5
Генеруюча потужність 4,598 МВт
Інша інформація
Мапа
CMNS: АЕС Вольсонг у Вікісховищі

Місце електростанції, включаючи Янгнаммен. Янгнаммен і Гампо-еуп були визначені зоною розвитку промислової інфраструктури в 1976 році. Будівництво Wolseong 1 почалося в 1976 році й завершено в 1982 році. Наступного року електростанція почала промислову експлуатацію. Цей реактор PHWR має загальну генеруючу потужність 678 МВт. Реактори Вольсонг 2, 3 і 4 були завершені в 1997, 1998 і 1999 роках відповідно. Кожен із цих реакторів має потужність 700 МВт. Атомна станція Вольсонг відтоді успішно працює[2].

Атомна електростанція Шін-Волсьонг ред.

Шін-Волсьонг № 1 і № 2 – це два нових водно-водяні ядерні реактори типу OPR-1000. Шін-Волсьонг 1 повністю запрацював у липні 2012 року[1][4][5].

У червні 2013 року Шін-Волсьонг 1 зупинено, а Шін-Волсьонг 2 наказано залишитися в автономному режимі, доки не буде замінено контрольні кабелі безпеки з підробленими сертифікатами безпеки[6]. Шін-Волсьонг-1 було схвалено для перезапуску в січні 2014 року[7]. У листопаді 2014 року Шін-Волсьонг-2 завантажила свою першу активну зону ядерного палива[7], а станцію під'єднали до мережі в лютому 2015 року[8], а комерційна експлуатація почалася в липні 2015 року[9].

Інформація про енергоблоки ред.

Блок Тип Потужність
(нетто)
Початок будівництва Пуск Примітки
I етап
Вольсонг-1 CANDU-6 657 МВт 30 жовт. 1977 р 22 квітня 1983 року [10]
Вольсонг-2 CANDU-6 647 МВт 22 червня 1992 року 1 липня 1997 року [11]
Вольсонг-3 CANDU-6 651 МВт 17 березня 1994 року 1 липня 1998 року [12]
Вольсонг-4 CANDU-6 653 МВт 22 липня 1994 року 1 жовтня 1999 р [13]
II етап
Шин Волсонг-1 ОПР-1000 997 МВт 20 листопада 2007 р 31 липня 2012 р [14]
Шин Волсонг-2 ОПР-1000 993 МВт 23 вересня 2008 р 24 липня 2015 р [15]

Примітки ред.

  1. а б Korea, Republic of. Power Reactor Information System (PRIS). International Atomic Energy Agency (IAEA). Процитовано 7 червня 2013.
  2. а б (in Korean) 경주시의 산업·교통 (Industry and Transportation of Gyeongju) [Архівовано 2011-06-10 у Wayback Machine.] Nate / Encyclopedia of Korean Culture
  3. (Sep 10, 2007) ATS wins South Korea nuclear deal TheStar.com / Canadian Press
  4. Wolseong Nuclear Power plant [Архівовано 2010-02-01 у Wayback Machine.] Korea Neclear Energy Foundation
  5. Matthew L. Wald, (January 10, 1991) TALKING DEALS; Help for Canada's Nuclear Industry The New York Times
  6. New component issues idle Korean reactors. World Nuclear News. 28 травня 2013. Процитовано 7 червня 2013.
  7. а б Shin Wolsong 2 fuel loading completed. World Nuclear News. 21 листопада 2014. Процитовано 24 листопада 2014.
  8. Grid connection for South Korean reactor. World Nuclear News. 26 лютого 2015. Процитовано 3 березня 2015.
  9. South Korean reactor enters commercial operation. World Nuclear News. 24 липня 2015. Процитовано 25 липня 2015.
  10. Wolsong-1. PRIS. IAEA. 8 червня 2013. Процитовано 8 червня 2013.
  11. Wolsong-2. PRIS. IAEA. 8 червня 2013. Процитовано 8 червня 2013.
  12. Wolsong-3. PRIS. IAEA. 8 червня 2013. Процитовано 8 червня 2013.
  13. Wolsong-4. PRIS. IAEA. 24 липня 2015. Процитовано 25 липня 2015.
  14. Shin-Wolsong-1. PRIS. IAEA. 8 червня 2013. Процитовано 8 червня 2013.
  15. Shin-Wolsong-2. PRIS. IAEA. 25 липня 2015. Процитовано 25 липня 2015.