Їстівна білизна

їстівний виріб, що виготовлений у формі натільної білизни і володіє його функціями

Їстівна білизна — кондитерський виріб, виготовлений у формі натільної білизни і володіє його функціями.

Оригінальна їстівна білизна

Продукт був винайдений художниками Девідом Сандерсоном і Лі Брейді в 1972 році[1] як предмет концептуального мистецтва. За словами Сандерсона, джерелом натхнення послужило те, що його брат любив використовувати вираз «пожуй мої труси» (англ. oh eat my shorts) замість «відвали» (англ. fuck off)[2]. Перша пара була виготовлена кустарним чином в їхній спільно орендованій в Чикаго квартирі і виставлена як декорація у вітрині магазинчика, який належав їхньому другу. Там труси були куплені однією студенткою Індіанського університету, яка написала про них у місцевій газеті. Новина була підхоплена Ассошіейтед Прес, і труси відразу стали сенсацією.

Для виготовлення товару Сандерсон і Брейді в 1975 році утворили компанію Cosmorotics, Inc. Труси отримали назву «candypants, the original 100 % edible underwear» («цукеркові труси, справжня на 100 % їстівна білизна»). Патентне відомство США спочатку відхилило їх заявку на підставі несумісності кондитерських виробів та білизни, однак пізніше все-таки видало дозвіл на виробництво, і вже через кілька тижнів було вироблено і реалізовано кілька сот тисяч пар.

Candypants просувалися як білизна в магазинах одягу, основних універмагах, мотоциклетних магазинах, кондитерських і модних бутиках. Його вважали невинною непристойністю. Преса прийшла від їстівної білизни в дикий захват, і вона стало не лише американською, але й світової сенсацією[3]. Крім усього іншого, його продавали в секс-шопах.

Труси фігурували, як мінімум, в двох судових процесах у Верховному суді США з приводу Першої поправки. Як прецедент вони використовувалися адвокатами таблоїду «Скрю» у процесі за право його продажу в газетних кіосках, незважаючи на зміст, а також позивачами в безуспішній спробі закрити нічне публічне кабельне телешоу Midnight Blue у Нью-Йорку[4] (в одному з епізодів показували негритянку, яка відкушує шматок від трусів, надягнутих на білого чоловіка).

Письменник Єжи Косиньскі в романі Pinball і в рамках телешоу Late Night with David Letterman[en] називав їстівну білизну «самою суттю американської свободи».

Їстівні труси були внесені журналом People в список 434 речей і подій, які визначають поп-культуру[5].

Посилання ред.

  1. Sugar, Spice and a Piece of Ice Prove a Cracker Jack Combo for Two Enterprising Chicagoans (англ.). Т. 21, № 2. People. 16 января 1984. Архів оригіналу за 18 березня 2016. Процитовано 10 ноября 2010.
  2. A Matter of Taste: Inside the Edible Sex Toy Industry (англ.). Архів оригіналу за 28 грудня 2016. Процитовано 28 травня 2017.
  3. San Francisco Chronicle, 30 января 1976
  4. Time, 7 июня 1976
  5. People, 6 марта 1989