Іустин Трипольський

Трипільський Іван Григорович (чернече ім'я Іустин; 1741, Полтава — 16 грудня 1809, Воронеж) — український релігійний та освітній діяч доби Гетьманщини, вчений, педагог, бібліофіл. архімандрит Відомства православного сповідання Російської імперії, ігумен Акатового монастиря у Воронежі.

Іустин Трипольський
Народився 1741
Полтава, Гетьманщина, Російська імперія
Помер 16 грудня 1809(1809-12-16)
Воронеж, Російська імперія
Alma mater Києво-Могилянська академія (1659—1817)
Конфесія православ'я

БіографіяРедагувати

Іван Трипольський народився в 1741 році в Полтаві в родині протоієрея Григорія Трипільського.

Закінчив Києво-Могилянську академію. З 1770 працював там викладачем.

У 1773 році призначений учителем граматики в Петербурзьку духовну семінарію, восени отримав клас риторики і піїтики.

У 1774 році пострижений у чернецтво з ім'ям Іустин.

У 1775 році призначений префектом в Псковську духовну семінарію; в той же час був ігуменом Спасомірожського монастиря і учасником консисторії.

26 травня 1781 Священний Синод Відомства православного сповідання Російської імперії хотів послати отця Іустина до місії в Гольштинію, але він відмовився через слабкість здоров'я.

У 1784 році Іустин був призначений настоятелем Бєлогородського Миколаївського монастиря на Слобідській Україні. Там він служив префектом, а потім і ректором Бєлгородської семінарії.

23 серпня 1794 року Іустин призначений архімандритом Спасо-Евфіміевого суздальського монастиря, але через хворобу не міг відправитися на місце призначення.

У 1797 він був переміщений настоятелем в воронезький Акатовий монастир.

У 1808 році Іустин звільнився з посади, через хворобу очей, з пенсією.

Іустин помер 16 грудня 1809 року. Після нього залишилася досить багата бібліотека — до 300 книг, переважно іноземними мовами.

ЛітератураРедагувати

  • Іустин Трипольський // Російський біографічний словник: в 25 томах. — СПб.-М., 1896—1918.
  • Павловский И. ф. Первое дополнение к Краткому биографическому словарю… Полтава, 1913