Іупут

Іупут (д/н — бл. 924 до н. е.) — давньоєгипетський політичний діяч, верховний жрець Амона у Фівах у 944—924 роках до н. е.

Іупут
Іуапет Іупут-Меріамон
Давньоєгипетський фараон
Правління	944-924 до н. е.
Попередник	Псусеннес III
Наступник	Шешонк
Титульні імена Тронне ім'я (преномен): ḥm nṯr tpi n imn rˁ nswt. — Хемнечер-тепіенамонра нісут — «Верховний жрець Амона-Ра» Власне ім'я (номен): iwpwt — Іупут — «Радість і Улюбленець Амона»
Діти	1 донька
Батько	Шешонк I
Мати	Карама I
Народився	10 століття до н. е.
Помер	бл. 924 до н. е.
Династія	XXI династія

Життєпис

Походив з XXII-ї династії. Син фараона Шешонка I й Карами I. Про місце і дату народження немає відомостей. Також існують суперечності щодо дати вступу на посаду Верховного жерця Амона.

За однією з гіпотез це відбулося у 944 році до н. е., напередодні припинення XXI-ї династії. Якщо це відповідає дійсності то є теорія про тотожність фараона Псусеннеса II з володарем Верхнього Єгипту Псусеннесом III.

За іншою — після сходження на трон Шешонка I близько 939—938 років до н. е. той рушив на Фіви, які без опору здалися. І саме тоді фараон Шешонк I усунув від влади Псусеннеса III, що був верховним жерцем Амона в Фівах, поставивши на цю посаду Іупута.

Для зміцнення ваги нової династії у Верхньому Єгипті Іупуту були надані додаткові титули — командувача військом у південних землях і частини Верхнього Єгипту. Це відповідало традиції, що зберегалася з часів фараона Рамсеса XI.

Про діяльність Іупута відомо замало, що можливо пов'язано з невеликим терміном обіймання посади, особливо враховуючу другу версію, за якою він став намісником у 939 році до н. е. В Абідосі він побудував кенотаф, в Карнаці його образ вигравірувано разом із зображенням його батька Шешонка I на стінах «Бубастіського порталу», де вони разом поклоняються богу Амону-Ра.

У 924 році до н. е. він помер, або просто був замінений на свого небожа Шешонка.

Родина

Дружина — ім'я невідоме

Діти:

• Несіхонсупахеред, дружина Джедхонсуіуфанха, Четвертого пророка Амона

Джерела

• Federico Arborio Mella, L'Egitto dei faraoni, Milano, Mursia, 1976 ISBN 88-425-3328-9
• Thomas Schneider: Lexikon der Pharaonen. Artemis & Winkler, München 1997, ISBN 3-7608-1102-7, S. 139.
• Aidan Dodson, Dyan Hilton: The Complete Royal Families of Ancient Egypt. Thames & Hudson, London 2004, ISBN 0-500-05128-3, S. 219.