Історія Соломонових Островів
Соломонові острови — один з найбільших архіпелагів Океанії, корінне населення якого складають меланезійці. Як і решта островів Океанії, вони стали відомі всьому світові завдяки Добі великих географічних відкриттів.
Доісторичний час ред.
На Соломонових островах першовідкривачі (предки місцевого населення) поселились щонайменше за кілька тисяч рр. до н. е. — спочатку тодішні папуаські племена, згодом їх заступили представники археологічної культури лапіта (середина 2 тис. до н. е.), а потім меланезійці. На групах східних островів з'явились полінезійці.
Контакт тубільців з європейцями ред.
Острів Санта-Ісабель відвідав першим з європейців іспанський мореплавець Альваро Менданья де Нейра в 1568 р. Іспанці виміняли у тубільців золото на дрібнички і дали архіпелагу назву Соломонові острови, бо вірили, що знайшли легендарну країну Офір, звідки буцімто вивозив золото біблійний цар Соломон. Дійсно, територія Соломонових островів є багатою на поклади цінних металів. Іспанці перебували на Соломонових островах з 2 лютого по 11 серпня 1568 р. Вони відвідали острови Санта-Ісабель, Малаїта, Гуадалканал і Сан-Крістобаль, тобто майже всю південну групу архіпелагу. Вони вступили в контакт з місцевими мешканцями. Але важкий вологий та спекотний клімат змусив їх повернутись до іспанських володінь в Перу. Іспанія зберігала в таємниці від інших держав факт відвідування місцевими мореплавцями цих островів. Вдруге іспанська експедиція відвідала Соломонові острови у вересні-листопаді 1595 р. Тоді були відвідані острови Санта-Крус. Північну частину архіпелагу наніс на карти французький мореплавець Луї Антуан де Бугенвіль у 1768 р.
Колоніяльний період ред.
Упродовж 18 -19 ст. на острови прибували місіонери та європейські поселенці. Їхні перші постійні поселення з'явились у 1860 р. У 1885 р. німецька «Новогвінейська компанія» встановила контроль над північною групою Соломонових островів (Бука, Бугенвіль, Шуазель та Ісабель). Велика Британія у 1893 р. проголосила південну групу островів своїм протекторатом. У 1899 р. до протекторату приєднали групу островів Санта-Крус та інші. Острови Бугенвіль і Бука залишились німецькими до 1-ї світової війни. Під час 2-ї світової війни на Соломонових островах точились жорстокі бої між військами Японії та антигітлерівської коаліції - за активної підтримки останніх місцевим населенням, частина якого була мобілізована до армії Великої Британії. Були поширені й партизанські рухи серед місцевих жителів. У 1973 р. острови отримали автономію. У серпні 1974 р. на Соломонових островах прийняли конституцію, відповідно до якої створили Законодавчу асамблею. Внутрішнє самоуправління було надане островам 2 січня 1976 р.
Незалежність ред.
7 липня 1978 р. була проголошена державна незалежність Соломонів від Великої Британії. Першим прем'єр-міністром став Пітер Кенілореа. Далі політичні діячі заступали на цій посаді один одного: Соломон Мамалоні (1981—1984), вдруге Кенілореа (1984—1986), Езекіль Алебуа (1986—1989). 28 березня 1989 р. прем'єр-міністром вдруге став Мамалоні.
Через 2 роки виникла гостра криза: прем'єра звинуватили в тому, що він ігнорує конституцію та знаходиться при владі без належних підстав. Після виборів 1993 р. прем'єром став Френсіс Біллі Гіллі, але 7 листопада 1994 р. до влади втретє доступився С.Мамалоні. Чергові парламентські вибори в серпні 1997 виграла Партія національної єдності, але прем'єр-міністром 27 серпня обрали ліберала Бартолом'ю Улуфа'алу. Після того, як він подав у відставку (через звинувачення у невирішенні етнічного конфлікту між малаїтами та ісатабу), прем'єром став 30 червня 2000 р. Манассе Согаваре.
17 грудня 2001 р. його заступив Алан Кемакеза.
Переорієнтація у 2019 році влади островів з Тайваню на КНР спричинила протести на Соломонових островах[en]. Рішення про військову допомогу прийняли уряди Папуа - Нової Гвінеї, (пообіцяли надіслати близько 30 миротворців[1]) та Фіджі (направила на Соломонові острови 50 військовослужбовців[2]).
Джерела ред.
- І. І. Дахно. Країни світу: енциклопедичний довідник. Київ. «МАПА». 2004. — 608 с. с. 461.
- Сто великих мореплавателей. Москва. «Вече». 2004. — 512 с. с. 125-135. (Альваро Менданья).
- ↑ NEWS, ticker (26 листопада 2021). Papua New Guinea to deploy peacekeepers to Solomon Islands. TICKER NEWS (амер.). Архів оригіналу за 26 листопада 2021. Процитовано 29 квітня 2022.
- ↑ Reuters, Agence France-Presse and (29 листопада 2021). Fiji sends 50 peacekeepers to Solomon Islands. the Guardian (англ.). Архів оригіналу за 25 грудня 2021. Процитовано 29 квітня 2022.