Відкрити головне меню

Історія Сальвадору

аспект історії

Доколумбів періодРедагувати

Територія сучасного Сальвадору була здавна заселена людьми· З 3 - го тисячоліття до нашої ери і до 13- го століття нашої ери він був однією з територій росселення індіанського народу майя · У 10 -13 століттях він був витіснений народом піпіль ; який утворив у західній частині Сальвадору державу Кускатлан·

Іспанська колонія (1530—1821)Редагувати

 
Іспанський конкістадор Педро де Альварадо

У 1523—1530 територія Сальвадору була після кількох спроб захоплена іспанським конкістадором Педро де Альварадо. Провінція Сальвадор входила до складу генерал-капітанства Гватемали.

Незалежність (1821-)Редагувати

Незалежність від Іспанії отримана в 1821. 1 січня 1841 року Сальвадор став незалежним від Федерації Центральної Америки. Першим президентом став Хуан Ліндо. Протягом 19 століття у країні точилася боротьба між лібералами і консерваторами. У січні 1932 року вибухнуло селянське повстання на чолі з Фарабундо Марті, яке було криваво придушене.

У 1961 до влади прийшов правий уряд, що викликало партизанські дії лівих. У результаті перевороту пацифіст архієпископ Оскар Ромеро був скинутий і замінений військово-цивільною хунтою. Його убивство в 1980 призвело до громадянської війни. Хосе Дуарте в тому ж році став президентом, у 1983 була написана нова конституція. У 1989 президентом був обраний Альфредо Крістіані. Партизанські дії продовжувалися до підписання миру в 1991 за сприяння ООН.За час громадянської війни загинуло близько 75000 людей.Довгі роки 75 % території країни належала 14 заможним родинам.Завдяки реформі багато людей отримало в своє володіння невеликі земельні ділянки , проте прірва між багатими і бідними залишається глибокою.Багатство як і раніше зосереджене в руках небагатьох. у 1994-1999 роках президентом Сальвадору був Армандо Кальдерон Соль, У 1999-2004 - Франсіско Флорес, у 2004-2009 - Антоніо Сака, у 2009-2014 - Маурісіо Фунес, з 2014 - Санчес Серен.

ДжерелаРедагувати

  • І.І.Дахно. Країни світу: Енциклопедичний довідник. Київ. «МАПА». 2004. - 608с. с.420-422.
  • А.А.Петрухин, Е.М.Чурилов. Непокоренный вулкан. Москва. Политиздат, 1985. - 256 c.