Вікіпедія

Ісла-Кардона

острів

Ісла-Кардона, також відомий як острів Сор-Ізоліна-Ферре[1], — невеликий безлюдний острів, розташований за 1,30 морських миль на південь від материкового берега Пуерто-Рико, навпроти барріо Плая[2], на західній стороні від входу в гавань Понсе (Пуерто-Рико). Невеликий острів є частиною барріо Плая[3]. Тут розташований острівний маяк Кардона 1889 року, який занесено до Національного реєстру історичних місць США. Разом з Каха-де-Муертос, Гатас, Морріліто, Ратонес, Ісла-дель-Фріо та Ісла-де-Жуеєс, Кардона є одним із семи островів, що належать до муніципалітету Понсе[4][5].

Ісла-Кардона
Географія
17°57′24″ пн. ш. 66°38′06″ зх. д. / 17.95667° пн. ш. 66.63500° зх. д. / 17.95667; -66.63500Координати: 17°57′24″ пн. ш. 66°38′06″ зх. д. / 17.95667° пн. ш. 66.63500° зх. д. / 17.95667; -66.63500
Акваторія Карибське море
Площа 0,04 км²
Країна
 США
Адм. одиниця Пуерто-Рико
Населення 0 (безлюдний острів)
Ісла-Кардона. Карта розташування: США
Ісла-Кардона
Ісла-Кардона
Ісла-Кардона (США)
Мапа

Географія ред.

Розташований на Баїя-де-Понсе, острів має площу 3,52 га[6]. Острів, який іноді помилково називають ключем (або рифом), розташований на широті 17°57"24,3' і довготі -66°38'5,9' (широта 17,95672N, довгота: -66,634982W)[7]. Невелика відстань від берега материка робить Кардону популярною точкою висадки для таких водних змагань, як каякінг. Щороку острів відвідують десятки плавців на щорічних Cruce a Nado, міжнародних змаганнях з плавання, які спонсорує муніципальний уряд Понсе[8][9][10].

Назва ред.

Вважається, що назва «Кардона» походить від прізвища сім’ї доглядачів маяка, які проживали на острові протягом багатьох десятиліть. Незалежно від його походження, острів тепер також називають Сор-Ізоліна-Ферре на знак вдячності та пам’яті релігійної жінки, яка присвятила своє життя покращенню життя жителів барріо Плая, частиною якого є острів Кардона[11].

Туризм ред.

Острів можна побачити з оглядової вежі на набережній Ла-Гуанча, і до нього можна дістатися на приватному човні. З літа 2018 року туристи також мають можливість скористатися пором для поїздки на острів.[12] Острів пропонує «гарне, приємне підводне плавання, кілька стежок для дослідження та маяк».[13] Поїздки поромів припинилися в січні 2020 року після сильного землетрусу в цьому районі, але відновилися через шість місяців[14]. Острів управляється Департаментом природних і екологічних ресурсів Пуерто-Рико[11].

Географія і клімат ред.

Острів переважно низький, вкритий хмизом[15]. Клімат сухий, на острові є сухі ліси.

Чорний щур ред.

У 2010 році Пуерто-риканське орнітологічне товариство і Яхт-рибальський клуб Понсе розпочали кампанію з викорінення чорного щура з острова[16].

Примітки ред.

  1. ↑ Repite con nueva marca el Cruce a Nado. Junior Lugo Marrero. La Perla del Sur. Ponce, Puerto Rico. 5 вересня 2012. Year 30. Issue 1501. Процитовано 5 вересня 2012.
  2. ↑ West Indies Pilot, Volume 1. United States Hydrographic Office. Page 599. Fourth Edition: 1922. Процитовано 29 квітня 2011.
  3. ↑ Puerto Rico 2000: Population and Housing Unit Counts. U.S. Census Bureau. Publication Number PHC-3-53. Published November 2003. Page F-17. Процитовано 22 вересня 2011.
  4. ↑ Neysa Rodriguez Deynes. Brevario Sobre la Historia de Ponce. Second Edition. Government of the Autonomous Municipality of Ponce. 2002. Page 9. Printed by Impress Quality Printing, Bayamon, Puerto Rico.
  5. ↑ CityMelt. Процитовано 30 квітня 2011.
  6. ↑ Restauran hábitat del lagartijo del seco Anolis cooki en la Isla de Cardona y Cayo Ratones. BirdLife International. 4 серпня 2010. Процитовано 16 травня 2011.
  7. ↑ Lighthouse Friends. Процитовано 16 травня 2011.
  8. ↑ Neysa Rodriguez Deynes. Brevario Sobre la Historia de Ponce. Second Edition. Government of the Autonomous Municipality of Ponce. 2002. Page 13. Printed by Impress Quality Printing, Bayamon, Puerto Rico.
  9. ↑ International Competition Playa Ponce. Travelblog.com. "Central America Caribbean Puerto Rico." 7 вересня 2008. Процитовано 16 травня 2011
  10. ↑ Nuevo record en el cruce a nado de la playa de Ponce. [Архівовано 2012-09-10 у Wayback Machine.] El Sur a la Vista. Ponce, Puerto Rico. 5 вересня 2011. Процитовано 4 жовтня 2011.
  11. ↑ а б Cayo Cardona: Un Nuevo Destino en la Bahía de Ponce. [Архівовано 2018-08-02 у Wayback Machine.] Waldo D. Covas Quevedo. La Perla del Sur. Ponce, Puerto Rico. З 1 по 7 серпня 2018. Year 35. Issue 1809. 1 серпня 2018. Page 11. Процитовано 1 серпня 2018.
  12. ↑ Cayo Cardona: Un nuevo destino en la Bahia de Ponce. [Архівовано 2022-06-16 у Wayback Machine.] Waldo Covas Quevedo. Ponce, Puerto Rico: La Perla del Sur. 1 серпня 2018. Процитовано 12 липня 2020. (Printed edition: З 1 по 7 серпня 2018. Year 35. Issue 1809. 1 серпня 2018. Page 11.
  13. ↑ Visit Beaittidful Isla Cardona. Gween. PuertoRicoDailyTrips.com. Процитовано 12 липня 2020.
  14. ↑ Reinician los viajes a Isla Cardona. Elvocero.com 10 липня 2020. Процитовано 12 липня 2020.
  15. ↑ West Indies Pilot, Volume 1. United States Hydrographic Office. Page 599. Fourth Edition: 1922. Retrieved 16 May 2011.
  16. ↑ Restauran hábitat del lagartijo del seco Anolis cooki en la Isla de Cardona y Cayo Ratones. 4 серпня 2010. Процитовано 16 травня 2011.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ісла-Кардона&oldid=42132936