Ісе (лінкор)
«Ісе» (яп. 伊勢) — лінійний корабель Імператорського флоту Японії, головний корабель однойменного типу. Спущений на воду в 1916 році, введено в експлуатацію в 1917 році. Названий на честь історичної провінції в південній частині острова Хоншю (нині префектура Міядзакі).
| Ісе | ||
|---|---|---|
 | ||
| Лінкор «Ісе» до модернізації | ||
| Служба | ||
| Тип/клас | Лінкор, тип «Ісе» | |
| Держава прапора | 
| |
| Належність | Імператорський флот Японії | |
| Спущено на воду | 12 листопада 1916 року | |
| Введено в експлуатацію | 15 грудня 1917 року | |
| Виведений зі складу флоту | затонув 28 липня 1945 року | |
| Статус | розібраний на металобрухт | |
| Ідентифікація | ||
| Параметри | ||
| Тоннаж | 36 000 тон | |
| Довжина | 215,8 м | |
| Ширина | 31,6 м | |
| Осадка | 9,5 м | |
| Бронювання | головний пояс — 305-76 мм; верхній пояс — 203 мм; траверси 305—152 мм; палуба — 98+51; башти — до 305 мм; барбети — 305 мм; рубка — 305; каземати — 152 мм | |
| Технічні дані | ||
| Рухова установка | 4 парові турбіни Kampon | |
| Потужність | 81 000 к.с. | |
| Швидкість | 25,3 вузлів | |
| Автономність плавання | 9900 морських миль на 16 вузлах | |
| Екіпаж | 1376 чоловік | |
| Озброєння | ||
| Артилерія | 6 × 2 — 356-мм/45 | |
| Зенітне озброєння | 4 × 2 — 127-мм/40, 20 × 3 — 25-мм/60 | |
| Авіація | 1 катапульта, 3 гідролітака | |
Історія створення ред.
«Ісе» будувався за програмою 1912 року. Після виконання програми «8 — 8» лінкори «Ісе» і однотипний «Хюґа», як і їх попередників, передбачалося вивести зі складу флоту, але рішення Вашингтонської конференції (1922) змінили ці плани. Лінкор залишився в строю. З 1930 року він проходив численні модернізації.
В 1943 році «Ісе» пройшов модернізацію, яка перетворила корабель в лінкор-авіаносець. Поява такого незвичайного проекту пояснюється важкими втратами в авіаносцях, понесених Японією в битві за Мідвей.
Згідно з проектом у кормовій частині корпус подовжили на 7,6 м і розширили. На місці колишніх кормових веж головного калібру № 5 і № 6 спорудили ангар довжиною 60 м, в якому містилося до 10 літаків, для підйому яких служив один підйомник. Ще 10-12 літаків стояли прямо на палубі. Мала довжина палуби не дозволяла літакам вільно злітати і сідати на неї. Тому запуск проводився з допомогою двох катапульт. Сідати ж літакам припадало на звичайні авіаносці або на берегові аеродроми.
На роль палубного літака призначався пікіруючий бомбардувальник D4Y3 «Суйсей» («Джуді»), але через їх брак корабель повинен був бути укомплектований гідролітаками-бомбардувальниками Е16А «Цуюн» («Пол»). Достовірно невідомо, чи потрапили ці літаки на корабель.
Історія служби ред.
- У ході битви в затоці Лейте 25 листопада 1944 року «Ісе» був легко пошкоджений численними близькими розривами.
- З лютого 1945 року перебував в Куре, забезпечуючи ППО бази.
- 13 березня 1945 року, влученнями бомб на «Ісе» був зруйнований літакопідйомник. Ремонтувати лінкор-авіаносець і не намагалися.
- 2 липня 1945 року «Ісе» отримав 5 влучень бомб і сів на мілину.
- 28 липня після 8 бомбових ударів і великої кількості близьких розривів «Ісе» затонув біля заводської стінки в Куре з креном 20 градусів на правий борт.
- 4 липня 1946 року піднято і до кінця року розібраний в Харімі.
- За весь час служби «Ісе» так і не брав участь у боях як авіаносець.
Посилання ред.
- Линкоры типа Исе. Архів оригіналу за 4 квітня 2012. Процитовано 30 жовтня 2011.