Ірина Райхенберг
Ірина Райхенберг (1936, м. Львів — 2007 м. Київ) — єврейська дівчинка, яку Роман Шухевич врятував від Голокосту.
| Ірина Райхенберг | |
|---|---|
 | |
| Народилася |
1936 Львів |
| Померла |
2007 Київ |
| Громадянство |
 Україна |
| Національність | єврейка |
| Діти | син Володимир |
Біографія ред.
З вересня 1942 по лютий 1943 Наталія Шухевич, дружина головного командира УПА Романа Шухевича, переховувала в своєму будинку від переслідування нацистами сусідську єврейську дівчинку Ірину Райхенберг (в іншій транскрипції Райсинберг, Райтенберг), якій у той час було 7 років.[1][2][3][4]
В спогадах Юрій, син Романа Шухевича, згадує, що на початку війни сім'я Шухевичів мешкала у Львові, на вулиці Королеви Ядвіги, де їх сусідами була єврейська сім'я Вольфа і Ружі Райхенберг, які володіли магазином тканин. Їхню старшу дочку Ірму Райхенберг німці застрелили на вулиці в 1942 року[5][6], а молодша Ірина почала жити в сім'ї Шухевичів, вона готувалася піти до школи.
Роман Шухевич, використовуючи свої можливості, допоміг з виготовленням для дівчинки нових документів на ім'я українки Ірини Василівни Рижко[7][8]. Рік народження дівчинки було змінено з 1936 на 1937 . Відповідно до нових документів Ірина значилася дочкою загиблого радянського офіцера.
Після арешту Наталії Шухевич в 1943 році Гестапо Роману Шухевичу вдалося переправити дівчинку в сирітський притулок при жіночому греко-католицькому монастирі Василіанок в Пилипові, поблизу містечка Куликів, що за 30 кілометрів від Львова, де Ірина і перебувала до кінця війни, переживши німецьку окупацію і Голокост.[9] [10]
У 1956 році Ірина надіслала настоятельниці монастиря лист зі своєю фотографією. Врятована жінка мешкала в Україні і померла 2007 року в Києві у віці 72 років. В Києві мешкає її син Володимир[3]. Юрій Шухевич зустрічався з ним, вже після смерті його матері.
Прізвище Райхенберг міститься в базі даних жертв нацистів меморіалу Яд-Вашем в Ізраїлі
За даними Гестапо, представники ОУН і УПА неодноразово допомагали переховуватися євреям і виготовляли для них документи, зокрема тим, хто надавав підтримку або співпрацював з ОУН і УПА.
Примітки ред.
- ↑ Євреї в УПА?. BBC News. 15 квітня 2008. Архів оригіналу за 12 листопада 2012. Процитовано 10 жовтня 2021.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 2 жовтня 2008. Процитовано 24 червня 2014.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ а б Архівована копія. Архів оригіналу за 26 липня 2011. Процитовано 24 червня 2014.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 20 липня 2008. Процитовано 24 червня 2014.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ http://www.1plus1.tv/tsn_news/tsn_archive/?date=2008-04-17&printversion=yes[недоступне посилання з травня 2019]
- ↑ http://forum.proua.com/index.php?showtopic=17517&mode=threaded[недоступне посилання з травня 2019]
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 21 серпня 2011. Процитовано 24 червня 2014.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 24 травня 2011. Процитовано 24 червня 2014.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 21 червня 2008. Процитовано 24 червня 2014.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 13 серпня 2008. Процитовано 24 червня 2014.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)