Переворот в Ірані (1953) — державний переворот в Ірані 15-19 серпня 1953 року, наслідком якого стало повалення демократично обраного уряду Національного фронту Ірану. Підтриманий ЦРУ (США) та SIS (Велика Британія).

Переворот в Ірані
Зображення
Країна  Іран
Місце розташування Тегеран
Час/дата закінчення 19 серпня 1953
Організатор Таємна розвідувальна служба і Центральне розвідувальне управління
CMNS: Переворот в Ірані у Вікісховищі

Причини ред.

Після приходу до влади Мохаммед Мосаддик намагався провести аудит британської Англо-Іранської Нафтової Компанії (AIOC, згодом стала частиною BP) та обмежити її контроль над іранськими нафтовими родовищами.[1] Після відмови AIOC від будь-якої кооперації з іранським урядом, парламент Ірану (Меджліс) проголосував за націоналізацію іранської нафтової індустрії та за вигнання представництв іноземних компанії з країни.[2][3] Через це британська влада розпочала кампанію за бойкот іранської нафти у світі для економічного тиску на країну.[4] Спочатку Британія мобілізувала війська для захвату контролю над побудованим британцями НПЗ у Абадані, який був найбільшим у світі на той час, але прем'єр-міністр Клемент Еттлі зосередився на посиленні економічного бойкоту, у той самий час використовуючи Іранських агентів для послаблення уряду Мосаддика.

Згодом, компанія British Petroleum домоглася від наступного прем'єру Британії Вінстона Черчилля почати розмови з адміністрацією президента США Дуайта Ейзенхауера про усунення Мосаддика. У Ейзенхаузера були власні причини бажати цього — побоювання, що влада в Ірані може стати лояльною до комуністів, а про нього говоритимуть, як про президента, що прогавив Іран,[5] тож він погодився.

Переворот ред.

 
Мохаммед Мосаддик

В травні 1953 року, директор ЦРУ, Аллен Даллес розробив проект операції «Аякс». За планом американці повинні були діяти спільно з британською SIS, яка мала в Ірані добре організовану розвідувальну мережу. Кандидатом на пост прем'єр-міністра країни західними спецслужбами був обраний генерал Фазлолла Захеді — колишній міністр внутрішніх справ Ірану, звільнений Мосаддиком у 1951 році. Операція була розпочата в серпні 1953 року.

 
Аллен Даллес

11 серпня шах Мохаммед Реза Пехлеві з дружиною виїхав до своєї літньої резиденції на березі Каспійського моря. Операцію було намічено розпочати, коли шах видасть укази про звільнення Мосаддика з поста прем'єра і призначення Захеді, але укази затрималися на три дні, і про нього Мосаддика вже встиг хтось повідомити. Мосаддик заарештував главу гвардії шаха, що доставив наказ, і запустив механізм повалення шаха. Шах зник в Багдаді, а потім в Римі. По радіо оголосили про спробу перевороту, влаштованого прошахістськими силами. На вулицях під керівництвом комуністичної Народної партії «Туде» пройшли численні антішахські демонстрації, на яких звучали гасла про повалення шаха і проголошення республіки. МЗС розіслав послам за кордоном циркуляри про те, що шах "більше не володіє владними повноваженнями в Ірані. За упіймання Ф. Захеді була оголошена нагорода. Незабаром, однак, Мосаддик почав робити помилки, повіривши в те, що повністю тримає ситуацію під контролем. Він наказав поліції не допускати комуністів з партії «Туде» до проведення мітингів і зривати зі стін плакати, спрямовані проти шаха. Почалися зіткнення між активістами партії і правоохоронними органами. Так прем'єр позбавив себе найвпливовіших прихильників.


19 серпня агенти ЦРУ за участю мусульманського духовенства організували в Тегерані масові заворушення, в ході яких скандувалися прошахістські гасла. Поліція не втручалася. Повстанці захопили пошту, телеграф і радіостанцію, за допомогою якої почали передавати повідомлення про відсторонення Мосаддика від влади. Незабаром та ж радіостанція передала в ефір виступ Ф. Захеді.

Захеді від імені «люблячого шаха народу і відданою армії» направив в Рим телеграму з проханням до шаха повернутися на батьківщину. Одночасно з цим, шахські гвардійці і інші прихильники шаха в армії вивели на вулиці Тегерана бронетехніку і вступили в бій з прихильниками уряду Мосаддика. Військові частини перейшли на бік путчистів. У 10 год. 30 хв. начальник генштабу доповів Мосаддику, що армія більше уряду не підкорюється. До 19 години змовники захопили будинок Мосаддика, який обстріляли з танків. Майно прем'єра було розграбовано. Мосаддик і ряд міністрів були арештовані. Після арешту Мосаддик був доставлений до Захеді. Після розмови між ними, Захеді віддав наказ помістити поваленого прем'єра під охорону в розкішні апартаменти і припинити нападки на нього в ЗМІ. 22 серпня шах урочисто повернувся з Італії, при владі утвердився уряд генерала Ф. Захеді. Офіцери, що підтримали його, отримали нагороди. Виступи прихильників Мосаддика припиняли військові. Операція «Аякс» була закінчена.

Результати ред.

Це одне з перших в довгому списку підозрюваних або визнаних ЦРУ втручань в політику зарубіжних країн, і це було дійсно величезним успіхом, з точки зору агентства, — першою ознакою того, що подібний подвиг можна здійснити порівняно гладко. Успіх операції «Аякс» вимостив дорогу всім майбутнім операцій ЦРУ подібного характеру.

Примітки ред.

  1. Kinzer, Stephen (2008). All the Shah's men : an American coup and the roots of Middle East terror. Hoboken, N.J. : John Wiley & Sons. ISBN 978-0-470-18549-0. 
  2. Milani, Abbas (19 грудня 2008). Eminent Persians: The Men and Women Who Made Modern Iran, 1941-1979, Volumes One and Two (англ.). Syracuse University Press. ISBN 978-0-8156-0907-0. 
  3. Milani, Abbas (4 січня 2011). The Shah (англ.). St. Martin's Publishing Group. ISBN 978-0-230-11562-0. 
  4. Boroujerdi, Mehrzad, ред. (2004). Mohammad Mosaddeq and the 1953 Coup in Iran. Syracuse University Press. 
  5. Озвучено УКРАЇНСЬКОЮ (21 грудня 2015). ЦРУ - таємні війни (1 частина): Секретні операції - документальний фільм - в-во Франція. Процитовано 17 серпня 2016. 

Джерела ред.

  • Е. Н. Глазунова. США и государственный переворот в Иране 1953 года (по материалам архива ЦРУ) // «Новая и новейшая история» (Москва). — 2013. — № 3. — С. 100—117.(рос.)
  • Mark J. Gasiorowski (ed.) and Malcolm Byrne (ed.), Mohammad Mosaddeq and the 1953 Coup in Iran, Syracuse University Press, 2004.(англ.)
  • Kermit Roosevelt, Countercoup: The Struggle for the Control of Iran, New York: McGraw-Hill, 1979.(англ.)

Посилання ред.