Їн Чан (*应玚, між 185 та 190 —217) — китайський поет часів падіння династії Хань, один із «Семи мужів».

Їн Чан
Псевдо Їн Ян
Народився між 185 та 190
Помер 217
·моровиця невідомої хвороби
Підданство Династія Хань
Національність китаєць
Діяльність поет
Батько Їн Сюнь
Брати, сестри Ying Qud

Життєпис ред.

Походив з родини вчених. Рано втратив батька. Його виховував дядько Їн Шао. Здобув класичну освіту. Про життя його відомого замало. Під час заворушень між Дун Чжо, Хо Цзінєм та Цао Цао Їн Чан вже перебував у Чан'ані. З часом завдяки підтримці свого брата Їн Чжу опинився при дворі Цао Цао, обійняв тут посаду міністра. Тут й помер у 217 році під час моровиці невідомої хвороби.

Творчість ред.

Був одним з «Семи мужів» — групи інтелектуалів-поетів при дворі Цао Цао. Складав свої вірші у жанрах фу та юефу. Дотепер не збереглося жодне з них. Про твори відомо за споминами Цао Пі та наступних дослідників літератури.

Джерела ред.

  • Paul F. Rouzer. Articulated ladies: gender and the male community in early Chinese texts (Angol nyelven). Harvard Univ Asia Center, 84. o. ISBN 0674005279 (2001).