Іншопланетянин (фільм)

*Іншопланетянин*
Іншопланетянин;
E.T. The Extra-Terrestrial
Жанр	сімейний фільм, фантастика
Режисер	Стівен Спілберг
Продюсер	Стівен Спілберг, Кетлін Кеннедіd і Melissa Mathisond
Сценарист	Мелісса Меттісон
У головних ; ролях	Генрі Томас ; Ді Воллес Стоун ; Дрю Беррімор
Оператор	Allen Daviaud
Композитор	Джон Вільямс
Кінокомпанія	Universal Pictures; Amblin Entertainment
Дистриб'ютор	Universal Pictures і Netflix
Тривалість	115 хв (120 хв)
Мова	англійська мова
Країна	США
Рік	1982
Кошторис	$10,5 мільйонів
Касові збори	$793 мільйонів
IMDb	ID 0083866
	Іншопланетянин у Вікісховищі

«Іншопланетянин» (англ. ET від англ. ExtraTerrestrial — іншопланетянин) — американський фантастичний фільм 1982 року, режисером і співпродюсером якого є Стівен Спілберг. Фільм оповідає про історію самотнього хлопчика, який подружився з дружнім іншопланетянином. 4 премії «Оскар».

Ця стаття про фільм. Про істоту див. Іншопланетянин.

Сюжет

Іншопланетянин, тілом схожий на черепаху без панцира, а мордочкою одночасно на мопса і Альберта Ейнштейна, прилетів на землю з мирними намірами — у складі науково-дослідної групи. Фільм починається в каліфорнійському лісі, де група інопланетних дослідників збирає зразки рослин.

Фахівці з NASA помітили наближення літаючої тарілки й подумали, що просто зобов'язані відловити хоча б одного з інопланетних створінь. При появі спецагентів уряду Сполучених штатів, іншопланетяни тікають у свій космічний корабель, забувши на Землі одного найменш розторопного колегу.

Земний хлопчик Елліот, а також його брат і сестра, яку грає семирічна Дрю Беррімор, долаючи огиду до неприємно вигляду створіння, рятують його.

Створення фільму

Сценарій до фільму був написаний під час роботи над фільмом «Індіана Джонс: У пошуках втраченого ковчега» (1981) в перервах між зйомками. Стівен Спілберг диктував сюжет Меліссі Матіссон, оскільки та була сценаристом і перебувала там разом зі своїм чоловіком, Гаррісоном Фордом.
Італійський майстер спецефектів Карло Рамбальді зробив три моделі іншопланетянина загальною вартістю в 700 000 доларів. Вони були виготовлені зі спеціальної гуми й зі скловолокна і містили безліч електронних пристроїв.
Обличчя Іншопланетянина було змодельовано на основі зовнішності поета Карла Сандбурга, Альберта Ейнштейна і будови собаки породи мопс.
Моделі мали різні функції: перша була чисто механічною; вона кріпилася до підлоги й могла здійснювати 30 різних рухів частинами обличчя і ще 30 рухів — різними частинами тіла. Друга модель була автоматична, електронна, і могла здійснювати 86 видів рухів. Третя модель могла здійснювати тільки 10 видів рухів, але була автономною; вона використовувалася в сценах, де потрібно було показати пересування.
У тих випадках, коли жодна з моделей не могла забезпечити достатньо правдоподібного «живого» враження (такі епізоди становили близько 15 % екранного часу), в зйомках брали участь карлики й 12-річний хлопчик, безногий від народження (в ті часи ця подробиця не афішувалася): Пет Білона, Тамара Де Тро і Метью Де Мерріт.
Сцена, коли мама Еліота дивиться в шафу і бачить інопланетянина, оточеного іграшками, який прикидається однією з них, була придумана Робертом Земекісом.