Інтермодуляція
Інтермодуляція (англ. Intermodulation) — нелінійні спотворення вихідного сигналу в пристроях підсилення електричних сигналів з нелінійними характеристиками при подачі на їх вхід сигналів, що містять складові двох або більше частот. В результаті інтермодуляції між кожною парою з цих частот та їх гармоніками утворюються додаткові складові вихідного сигналу на частотах, що відповідають сумі та різниці частот вхідних сигналів та їх гармонік.
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/db/RF_Intermodulation_at_280_MHz.png/200px-RF_Intermodulation_at_280_MHz.png)
Інтермодуляційні спотворення (англ. intermodulation distortion, IMD) мають широкий спектр і, на відміну від гармонічних спотворень, які сприймаються як обертони вхідного сигналу, погано маскуються основним сигналом і сприймаються як шум.
Інтермодуляція викликана нелінійністю пристроїв обробки електричних сигналів. Теоретично результат впливу цих нелінійностей може бути розрахований шляхом розкладу в ряд Вольтерра, в той час як апроксимацію цих нелінійностей отримують шляхом розкладу в ряд Тейлора.
Посилання
ред.- Интермодуляционные искажения – неуловимый враг [Архівовано 3 вересня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
- Volterra series