Інтеркаляція (хімія)

Інтеркаляція в хімії — зворотна вставка молекули або групи в проміжку двома іншими молекулами або групами. Приклади включають інтеркалацію молекул в ДНК і графіт.

Інтеркаляція викликає структурні спотворення. Ліворуч: незмінна спіраль ДНК. Праворуч: спіраль ДНК, до якої інтеркальовані інші молекули в трьох місцях (позначені червоним).

Реакція, звичайно оборотна, яка включає ввдення молекулярної частинки гостя в структуру господаря, без значних структурних модифікацій гостя. Більш вузьке значення терміна — введення гостя в двовимірну структуру господаря, однак тепер він також поширений на одно- та тривимірні структури господаря.

Серед кристалічних тіл особливо схильні інтеркалювати в себе інші речовини шаруваті кристали — кристали, в яких зв'язок між атомами в одній площині набагато сильніший, ніж зв'язок між атомами в сусідніх площинах. До таких кристалів належить, зокрема, графіт, в якому атоми карбонових площин зв'язані ковалентними зв'язками за рахунок sp²-гібридизації, а π-електрони різних площин притягуються тільки завдяки ван дер Ваальсовим силам.

Використання

Інтеркаляція іонів літію в графіт використовується в літій-іонних батареях.

Див. також

• Інтеркалант
• інтеркаляційна сполука

Примітки

• Глосарій термінів з хімії / укладачі: Й. Опейда, О. Швайка ; Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет. — Донецьк : Вебер, 2008. — 738 с. — ISBN 978-966-335-206-0.