Інтеграза — фермент, що каталізує інтеграцію (включення) ДНК вірусу в хромосому клітини-хазяїна. При цьому до інтеграції лінійні молекули ДНК вірусу замикаються в кільце і потім вже вбудовуються.

Інтегрази за своїм механізмом дії належать до топоізомераз I типу. Це значить, що для своєї дії вони розрізають один ланцюг дволанцюгової ДНК.[1]

БактеріофагиРедагувати

Типова інтеграза бактеріофагів містить 4 білкові субодиниці, кожен з яких містить активний центр із залишком тирозину. На початку реакції інтеграції 2 субодиниці роблять по розрізу на одному ланцюгу ДНК фага та бактерії. Вільний 5'-кінець розрізаної ДНК приєднується до тирозину. Надалі фермент переносить фосфодіестерний зв'язок назад на ДНК, але при цьому один кінець бактеріальної ДНК з'єднується з ДНК фага й навпаки. Утворюється гетеродуплекс, подібний до структури Холідея. Далі інші 2 субодиниці повторюють процес на другому ланцюгу, що призводить до інтеграції фагової ДНК.[1]

Інтегрази забезпечують сайт-специфічну рекомбінацію, що відбувається через зв'язування білка з певним сайтом на ДНК внаслідок розпізнавання.[1]

РетровірусиРедагувати

Інтегрази наявні у вірусів з родини ретровірусів, зокрема у ВІЛ[2].

ПриміткиРедагувати

  1. а б в А. В. Сиволоб (2008). Молекулярна біологія. К: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет». с. 316–317. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 30 березня 2020. 
  2. Craigie, Robert (2012). The molecular biology of HIV integrase. Future Virology 7 (7): 679–686. ISSN 1746-0794. doi:10.2217/fvl.12.56. (англ.)

ПосиланняРедагувати