Вікіпедія

Інститут теоретичної та прикладної механіки імені С. О. Християновича СО РАН

інститут Сибірського відділення РАН у Новосибірську, росія

Координати: 54°50′55″ пн. ш. 83°07′00″ сх. д. / 54.8487° пн. ш. 83.1167° сх. д. / 54.8487; 83.1167

Інститут теоретичної та прикладної механіки ім. С.О. Християновича СО РАН - один з інститутів Новосибірського наукового центру Сибірського Відділення Академії Наук . Розташований у Новосибірському Академмістечку.

Інститут теоретичної та прикладної механіки імені С.О. Християновича СО РАН
Основні дані
Засновано 1967
Розташування 630090, Новосибірськ, вул. Інститутська, 4/1
Країна  Росія
Тип інститут Російської академії наукd
Материнська
організація		 Department of Power Engineering, Mechanical Engineering, Mechanics and Control Processesd, Сибірське відділення РАН і Міністерство науки та вищої освіти РФd[1]
Вебсторінка itam.nsc.ru
CMNS: Інститут теоретичної та прикладної механіки імені С. О. Християновича СО РАН у Вікісховищі

Напрями досліджень ред.

Основними напрямками наукової діяльності інституту є [2] :

  • математичне моделювання у механіці
  • фізико-хімічна механіка
  • механіка твердого тіла, деформації та руйнування
  • аерогазодинаміка

Історія ред.

Інститут було засновано 1957 року (постанова Президії АН СРСР від 7 червня 1957 року № 448). У 2005 році Інституту присвоєно ім'я академіка Сергія Олексійовича Християновича (постанова Президії Російської академії наук від 28 червня 2005 р. № 182). Директорами інституту у різні роки були:[3][4]

  • 1957—1965 — академік С. А. Християнович
  • 1965—1966 — М. Ф. Жуков, член-кор. АН СРСР із 1968, академік РАН із 1992
  • 1966—1971 — академік Ст. Ст. Струмінський
  • 1971—1976 — член-кор. АН СРСР Р. І. Солоухін
  • 1976—1984 — академік Н. н. Яненко
  • 1984—1989 — член-кор. АН СРСР Ст. р. Дулов
  • 1990—2015 — В. М. Фомін, член-кор. РАН із 1994, академік РАН із 2006
  • 2015 — н. в. — Член-кор. РАН О. н. Шиплюк

Структура ред.

До складу інституту входять такі наукові та експериментально-виробничі підрозділи:[3]

  • Лабораторія Оптичних методів діагностики газових потоків [5]
  • Лабораторія надзвукового горіння
  • Лабораторія Лазерних технологій
  • Лабораторія Фізики швидкоплинних процесів
  • Лабораторія Гіперзвукових технологій
  • Лабораторія Фізики багатофазних середовищ
  • Лабораторія обчислювальної аеродинаміки
  • Лабораторія Аерофізичних досліджень дозвукових течій
  • Лабораторія Моделювання процесів у механіці та лазерній фізиці
  • Лабораторія Експериментальної аерогазодинаміки
  • Лабораторія Гіперзвукових течій
  • Лабораторія Хвильових процесів у надзвукових в'язких течіях
  • Фізики дугового розряду.
  • Лабораторія Плазмодинаміки та енергоперетворення у дисперсних системах
  • Лабораторія Термомеханіки нових матеріалів та технологій
  • Лабораторія Хвильових процесів в ультрадисперсних середовищах
  • Міжнародний центр аерофізичних досліджень (ICAR, з 1991)
  • Тюменська філія ІТПМ
  • Філія ІТПМ СО РАН «Дослідний завод» (з 2005)

Журнали ред.

В інституті видаються або є співзасновником наступних наукових журналів:[3]

Дирекція ред.

  • Директор - Шиплюк Олександр Миколайович, доктор фізико-математичних наук, член-кореспондент РАН
  • Заступники директора з наукової роботи:
    • Бондар Євген Олександрович, кандидат фізико-математичних наук
    • Краус Євген Іванович, кандидат фізико-математичних наук
    • Сидоренко Андрій Анатолійович, кандидат фізико-математичних наук [6]
    • Губайдуллін Амір Анварович, професор, доктор фізико-математичних наук, директор Тюменської філії [7]

Провідні науковці ред.

Лауреат Державної премії СРСР В.К. БаєвЛауреат Державної премії СРСР А.Ф. ГаранінЛауреат Державної премії СРСР ЗавуличнийЛауреат Державної премії СРСР О.Д.РичківЛауреат Державної премії СРСР П. До. ТретьяковЗаслужений діяч науки РФ ХаритонівЛауреат Державної премії СРСР І. К. Яушев

Див. також ред.

Література ред.

Інститут теоретичної та прикладної механіки. "Роки, люди, події" під ред. Харитонов А. М.-Новосибірськ., 2000.-348 с.

Примітки ред.

  1. ↑ Основные направления научной деятельности[недоступне посилання]
  2. ↑ а б в Общие сведения об институте. Архів оригіналу за 25 серпня 2010. Процитовано 13 жовтня 2010.
  3. ↑ Историческая справка: Институт теоретической и прикладной механики им. С. А. Христиановича Сибирского отделения РАН[недоступне посилання]
  4. ↑ Лаборатория Оптических методов диагностики газовых потоков. Архів оригіналу за 11 липня 2011. Процитовано 13 жовтня 2010.
  5. ↑ Дирекция. Архів оригіналу за 7 серпня 2016. Процитовано 30 червня 2016.
  6. ↑ Тюменский филиал Федерального государственного бюджетного учреждения науки Института теоретической и прикладной механики им. С. А. Христиановича Сибирского отделения РАН. Архів оригіналу за 30 квітня 2020. Процитовано 19 травня 2020.

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Інститут_теоретичної_та_прикладної_механіки_імені_С._О._Християновича_СО_РАН&oldid=41950345