Інститут генної інженерії та біотехнології (Сараєво)

Інститут генної інженерії та біотехнології
Інститут генної інженерії та біотехнології
	?координати:
Тип	заклад вищої освіти
Країна	Боснія і Герцеговина
Засновано	28 лютого 1988
Штаб-квартира	Сараєво
Сайт	ingeb.unsa.ba

Інститут генної інженерії і біотехнології в Сараєво (босн. Institut za genetičko inženjerstvo i biotehnologiju, англ. Institute for Genetic Engineering and Biotechnology), скорочено ІНГЕБ (англ. INGEB) — боснійська громадська наукова організація, що входить до складу Сараєвського університету. Афілійований центр Міжнародного центру генної інженерії і біотехнології^[en] (ICGEB). Утворений у рамках проекту УНІДО (проект ООН з промислового розвитку)^[1]. Інститут заснований під назвою Центру генної інженерії і біотехнології в 1988 році. Одним із засновників був професор Рифат Хаджиселимович^[2]^[3] за підтримки уряду Соціалістичної Республіки Боснії і Герцеговини, Академії наук і мистецтв Боснії і Герцеговини та державних підприємств^[4].

Після утворення інституту доручили функції створення підрозділів і проведення спільної наукової і професійної роботи з розвитку молекулярної біології на основі генної інженерії і біотехнології в Боснії та Герцеговині^[5]^[6]. Згідно із законом, прийнятим у 1993 році^[7], твірні функції взяла на себе Асамблея Республіки Боснії і Герцеговини, а в 1999 році стала засновником ІНГЕБ^[8]^[9].

Структура

Підрозділи ІНГЕБ:

Лабораторія судової генетики
Лабораторія генетики людини
Лабораторія ГМО та безпеки харчових продуктів
Лабораторія молекулярної генетики природних ресурсів
Лабораторія біоінформатики і біостатистики
Лабораторія цитогенетики і генотоксикології

Лабораторія судової генетики

Лабораторія займається дослідженням зразків різного походження. У цій лабораторії проводиться аналіз ДНК на основі кісток, крапель крові, волосся, сім’я, слідів на сигаретних недопалках, відбитків пальців, виділень тощо. Лабораторія проводить тести для встановлення факту батьківства чи материнства (необов'язково в присутності іншого з батьків), кровного споріднення певних людей, а також під час розслідування кримінальних справ і пошуку підозрюваних у скоєнні злочину або потерпілих. В лабораторії реалізуються різні проекти, зокрема й генетичний аналіз різних людських решток, знайдених археологами, результати якого пізніше використовуються для визначення генетичних параметрів населення Боснії і Герцеговини.

Лабораторія генетики людини

Ця лабораторія займається вивченням людської ДНК для фундаментальних і прикладних досліджень. Основний застосовуваний метод — полімеразна ланцюгова реакція. Основними напрямками діяльності лабораторії є науково-дослідницькі напрями: виявлення послідовностей ДНК, які потенційно можуть викликати ракові захворювання; профілювання експресії генів для характеристики терапевтичних ефектів нових і біологічних речовин, а також індивідуальної генетичної схильності до розладів. Лабораторія бере участь в освітній програмі Сараєвського університету і в розширенні застосування методів молекулярної генетики в медичній діагностиці.

Лабораторія ГМО та безпеки харчових продуктів

Включає в себе широкий масив діяльності, пов'язаної з безпекою продовольства і біотехнологією в галузі вирощування культур. Проводить кількісний і якісний аналіз послідовностей ДНК різних харчових матриць, надає рекомендації та інтерпретацію даних, пов'язаних з ГМО, для споживачів та органів забезпечення безпеки харчових продуктів, а також сприяє науково обґрунтованого підходу до біобезпеки. Лабораторія співпрацює з провідними лабораторіями світу, дотримується міжнародних рекомендацій та розробляє нові аналітичні методи для усунення проблем у методології.

Дослідницький аспект лабораторії зосереджений на ендемічних і таких, що знаходяться під загрозою зникнення, видах рослин з біоактивним потенціалом. Молекулярні маркери використовуються і для оцінки генетичного різноманіття з метою збереження.

Лабораторія цитогенетики і генотоксикології

Науково-дослідницька діяльність лабораторії заснована на:

цитогенетичному і генотоксикологічному аналізах біоактивного потенціалу певних фізичних, хімічних і біологічних агентів
цитогенетичному і генотоксикологічному моніторингу населення Боснії і Герцеговини

Експертна діяльність лабораторії цитогенетики і генотоксикології переважно включає хромосомний аналіз та каріотипування зразків людини. Найчастіше в дослідницьких проектах лабораторії використовуються тести на основі клітинної культури, які включають аналіз аберацій хромосом, аналіз цитокінез-блочних мікроядерних цитонів і аналіз обміну сестринських хроматид. Оцінка цитотоксичного і цитостатичного потенціалу різних хімічних агентів включає застосування колориметричного методу в різних клітинних лініях. Наукові можливості значною мірою використовуються для академічної освіти та захисту дипломних робіт студентів Сараєвського університету.

Див. також

Сараєвський університет

Примітки

↑ BiH pristupila Međunarodnom centru za genetički inženjering i biotehnologiju [Архівовано 3 серпня 2017 у Wayback Machine.] (башк.)
↑ Smajlović Z. (1987): Osnivanje Centra za genetičko inženjerstvo i biotehnoloiju – Korak u budućnost. "SBS", str. 10, Sarajevo.
↑ Hadžiselimović, R. et al., Ed. (2008). "Jubilej INGEB 20", Institut za genetičko inženjerstvo i biotehnologiju Univerziteta u Sarajevu (prvih 20 godina: 1988.-2008. INGEB, Sarajevo, Bosna i Hercegovina
↑ Konzorcijum za genetičko inženjerstvo i biotehnologiju (1987): "Samoupravni sporazum o udruživanju rada i sredstava za realizaciju projekta pokretanja i razvoja naučno-istraživačkog rada u oblasti genetičkog inženjerstva i biotehnologije u SR BiH", Sarajevo
↑ Hadžiselimović, R. Ed. (1986). "Drušveni cilj VI: Osposobljavanje za samostalan razvoj biotehnologije na bazi genetičkog inženjerstva u procesima proizvodnje hrane, uzgoja šuma, proizvodnje farmaceutskih i drugih bioloških supstanci", Aneks Izvedbenog projekta. Prirodno–matemetički fakultet Univerziteta u Sarajevu, Sarajevo, Bosna i Hercegovina
↑ Osmanagić, M. Ur. (1989). "Tehnologija i razvoj", Edicija Jugoslavija u razvoju, Jugoslovenska naučna tribina, Jugoslovenski savez društava za širenje naučnih saznanja "Nikola Tesla", Beograd
↑ Službeni list Republike Bosne i Hercegovine (1993). "Odluka o preuzimanju prava osnivača prema Centru za genetičko inženjerstvo i biotehnologiju", Službeni list RBiH, Godina II, broj 4, Sarajevo, Bosna i Hercegovina
↑ "Zakon o visokom obrazovanju", Službene novine KS, Godina IV, Broj 17, str. 656-666, Sarajevo, Bosna i Hercegovina
↑ Hadžiselimović R., Kalabušić S., ред. (2016). Prvih 56 godina - Monografija PMF UNSA. Prirodno-matematički fakultet Sarajevo. ISBN 978-9958-592-84-3.

Посилання

Офіційний сайт Інституту [Архівовано 26 червня 2017 у Wayback Machine.] (босн.)
International Centre for Genetic Engineering and Biotechnology [Архівовано 15 травня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)

[1] BiH pristupila Međunarodnom centru za genetički inženjering i biotehnologiju [Архівовано 3 серпня 2017 у Wayback Machine.] (башк.)

[2] Smajlović Z. (1987): Osnivanje Centra za genetičko inženjerstvo i biotehnoloiju – Korak u budućnost. "SBS", str. 10, Sarajevo.

[3] Hadžiselimović, R. et al., Ed. (2008). "Jubilej INGEB 20", Institut za genetičko inženjerstvo i biotehnologiju Univerziteta u Sarajevu (prvih 20 godina: 1988.-2008. INGEB, Sarajevo, Bosna i Hercegovina

[4] Konzorcijum za genetičko inženjerstvo i biotehnologiju (1987): "Samoupravni sporazum o udruživanju rada i sredstava za realizaciju projekta pokretanja i razvoja naučno-istraživačkog rada u oblasti genetičkog inženjerstva i biotehnologije u SR BiH", Sarajevo

[Hadžiselimović,_R_1986-5] Hadžiselimović, R. Ed. (1986). "Drušveni cilj VI: Osposobljavanje za samostalan razvoj biotehnologije na bazi genetičkog inženjerstva u procesima proizvodnje hrane, uzgoja šuma, proizvodnje farmaceutskih i drugih bioloških supstanci", Aneks Izvedbenog projekta. Prirodno–matemetički fakultet Univerziteta u Sarajevu, Sarajevo, Bosna i Hercegovina

[6] Osmanagić, M. Ur. (1989). "Tehnologija i razvoj", Edicija Jugoslavija u razvoju, Jugoslovenska naučna tribina, Jugoslovenski savez društava za širenje naučnih saznanja "Nikola Tesla", Beograd

[Bosne_i_Hercegovine_1993-7] Službeni list Republike Bosne i Hercegovine (1993). "Odluka o preuzimanju prava osnivača prema Centru za genetičko inženjerstvo i biotehnologiju", Službeni list RBiH, Godina II, broj 4, Sarajevo, Bosna i Hercegovina

[Kantona_Sarajevo_1999-8] "Zakon o visokom obrazovanju", Službene novine KS, Godina IV, Broj 17, str. 656-666, Sarajevo, Bosna i Hercegovina

[HK-9] Hadžiselimović R., Kalabušić S., ред. (2016). Prvih 56 godina - Monografija PMF UNSA. Prirodno-matematički fakultet Sarajevo. ISBN 978-9958-592-84-3.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]