Інаят Закіатуддін Сіах

Інаят Закіатуддін Сіах (бл. 1645 — 3 жовтня 1688) — султана Ачех в 16781688 роках.

Інаят Закіатуддін Сіах
Народилася 1640-ві
Померла 3 жовтня 1688(1688-10-03)
Країна Flag of the Aceh Sultanate.png Султанат Ачех
Діяльність політична діячка
Посада Sultan of Acehd
Мати Нурул Алам

ЖиттєписРедагувати

Походила з династії Мевкута Алам, побічної гілки. Існують суперечливі версії про її походження. Згідно з відносно достовірною хронікою Бустанус Салатін, вона була донькою Султан-Мухаммеда Сіаха. Три невеликих хроніки стверджують, що вона була донькою султани Нурул Алами[1]. Рукопис з Національного університету Малайзії свідчить, що вона донька маліка Радліата Сіаха, сина султана Алі Ріаята Сіаха III[2].

При народженні отримала ім'я Путері Раджа Сетія. Здобула гарну освіту, володіла арабською мовою. У січні 1678 року після смерті султани Нурул Алами отримала трон. Взяла ім'я Інаят Закіатуддін Сіах. Створила Меджліс Оранг Каїв (Раду багатих людей) з 12 осіб. Карбувала золоті дирхеми вагною12,55 г з власним ім'ям з одного боку й власною печаткою з іншого.

1683 року прийняло посольство Саїда ібн Бараката, шарифі Мекки, на чолі із аль-Хаджем Юсуфом бен-Кодрі. Для встановлення тривалих контактів з шаріфатом в якості подарунків передала камфору та золоті прикраси.

1684 року відкинула пропозицію Англійської Ост-Індської компанії відкрити на території султанату свій торгівельний форпост, побоючись відповіді Голландської Ост-Індської компанії.

Продовжувала політику попередників. щодо збереження мир зсусідами, європейцями та в середині держави. Більше уваги приділяла літературі та релігії, зокрмеа підтримувала відомого ісламського вченого Абдуррауфа Сінгкілі, який на замовлення султани склав коментар до хадисів аль-Нававі.

Померла Інаят Закіатуддін Сіах 1688 року. Владу отримала представниця іншої гілки правлячої династії Камалат Сіах.

ОписРедагувати

Була великого зросту, гладка, плечиста, мала гучний, низький голос. Християнські торгівці та посланці навіть припускали, що це не справжня жінка, а переодягнений євнух.

ПриміткиРедагувати

  1. Djajadiningrat, Raden Hoesein (1911) 'Critisch overzicht van de in Maleische werken vervatte gegevens over de geschiedenis van het soeltanaat van Atjeh', Bijdragen tot de Taal-, Land- en Volkenkunde 65, pp. 189-90
  2. Hasjmy, A. (1977) 59 tahun Aceh merdeka dibawah pemerintahan ratu. Jakarta: Bulan Bintang, p. 35

ДжерелаРедагувати

  • Ricklefs, Merle C. (1994) A History of Modern Indonesia Since c. 1300, 2nd ed. Stanford: Stanford University Press.
  • Mernissi, Fatima; Mary Jo Lakeland (2003). The forgotten queens of Islam. Oxford University Press. ISBN 978-0-19-579868-5.
  • Khan, Sher Banu (2010) 'The sultanahs of Aceh, 1641-99', in Arndt Graaf et al. (eds), Aceh: History, Politics and Culture. Singapore: ISEAS, pp. 3–25.