Ікбал Бано
Ікбал Бано (урду اقبال بانو) (нар. 27 серпня 1935, Делі[1] — пом. 21 квітня 2009, Лахор[2]) — пакистанська співачка XX століття. Виконувала напівкласичні газелі та класичні тумрі мовою урду, а також озвучувала пісні у багатьох фільмах 1950-х років.[3].
| Ікбал Бано | |
|---|---|
| урду اقبال بانو | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 27 серпня 1935 |
| Місце народження | Делі, Британська Індія |
| Дата смерті | 21 квітня 2009 (73 роки) |
| Місце смерті | Лахор, Пакистан |
| Роки активності | 1940—2000 |
| Громадянство |  Пакистан |
| Віросповідання | іслам |
| Професія | співачка |
| Інструменти | вокал[d] |
| Мова | урду |
| Жанр | газель |
| Нагороди |  |
Біографія
ред.Ікбал Бано народилася у 1935 році в Делі. З юних років в неї проявилась любов до музики. Її батько, за порадою друга, віддав навчатися у класичну музичну школу «Делі Гхарана». Там, під керівництвом Устада Чанда Хана, вона вивчала індійські класичні жанри пісень — тумрі і дадра.[4]Після закінчення школи, отримала направлення на роботу у Загальноіндійське радіо в Делі, де виконувала пісні по радіо.
У 1952 році у віці 17 років вийшла заміж за землевласника з Пакистану. Ікбал переїхала жити до чоловіка в місто Мултан. Чоловік не заважав її співочій кар'єрі, а навпаки — заохочував і підтримував. У 1950-х роках стала відома завдяки виконанню саундтреків до фільмів мовою урду, найвідомі з яких: Gumnaam (1954), Qatil (1955), Inteqaam (1955), Sarfarosh (1956), Ishq-е-Laila(1957) і Nagin (1959).[4] Її дебютний публічний концерт відбувся в 1957 році на культурному заході організації Рада мистецтв Альхамра в Лахорі.
Після смерті чоловіка у 1970 році переїжджає із Мултана в Лахор. Тут багатьма музичними критиками було відзначено, що її темперамент і голос особливо підходять для таких вокальних жанрів, як тумрі, дадра і газель. Співачку запросили на Радіо Пакистан, де вона виконувала класичні пісні.
У 1985 році Ікбал Бано на концерті в Лахорі, «коли країна була на піку репресій» диктатури Мухаммеда Зія-уль-Хака, у знак протесту проти військової диктатури виконала пісню «Ми зустрінемо день» на заборонений вірш Фаїза Ахмада Фаїза, який сам перебував у в'язниці, а його роботи були заборонені. П'ятдесят тисяч глядачів підхопили приспів «Inqilab Zindabad!» (Хай живе революція!).
Вона вважалася фахівцем у виконанні газелей Насіра Казмі. Також співала перську поезію, її пісні стали популярними в Ірані та Афганістані. У 1979 році запрошують на щорічну культурну ярмарку Джашн-е-Кабул в Афганістані.
Ікбал Бано була нагороджена урядом Пакистану премією Pride of Performance в 1974 році за видатні досягнення в області класичної музики.
21 квітня 2009 року після нетривалої хвороби, у віці 74 років, Ікбал Бано померла в Лахорі, Пакистан.
Примітки
ред.- ↑ Pakistani singer Iqbal Bano dies [Архівовано 3 липня 2019 у Wayback Machine.] by M. Ilyas Khan. BBC News website, published 22 April 2009. Retrieved 2 Feb 2016
- ↑ Iqbal Bano: Singer who transformed the genre of the ghazal [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] The Independent newspaper [UK], published 4 May 2009, Retrieved 7 Feb 2016
- ↑ Iqbal Bano. The Guardian (UK). Архів оригіналу за 12 січня 2016. Процитовано 12 серпня 2015., Retrieved 7 Feb 2016
- ↑ а б [1] [Архівовано 13 лютого 2016 у Wayback Machine.], Dawn newspaper, published 22 April 2009, Retrieved 7 Feb 2016
Посилання
ред.- BBC report of Bano's death [Архівовано 27 квітня 2009 у Wayback Machine.], Retrieved 7 Feb 2016
- Official facebook fanpage [Архівовано 12 січня 2016 у Wayback Machine.]
- Obituary in The Independent (UK) [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] by Ken Hunt, published 4 May 2009, Retrieved 7 Feb 2016
|
Це незавершена стаття про співачку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
|
Це незавершена стаття про особу Пакистану. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |