Ізмарагд (збірник)

Ізмарагд — давньоруський збірник повчань сталого складу. Призначався для домашнього та келійного читання. Більшу частину статей складають твори на тему християнської моралі.

Про цінність моральної чистоти людини писав і І. Франко (див. Мій Ізмарагд), погоджуючись із середньовічним автором, що «Измарагдъ свѣтел єсть, яко и лице человѣче видѣти въ немъ яко въ зерцалѣ».

Найдавніший відомий список відноситься до другої половини XIV століття. Широке поширення «Ізмарагд» отримав в списках XVI—XVII століть. Існують дві основні редакції пам'ятника. Деякі дослідники виділяють більшу кількість редакцій. У першій редакції 88 глав, в другій — 165. Друга редакція являє собою значно доповнену переробку першої.

Одним з можливих джерел «Ізмарагд» є «Златоуст». Щодо інших джерел у дослідників є розбіжності.

Див. також

• Четьї мінеї

Посилання

• Ізмарагд // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 1 : А — Л. — С. 407.