Відкрити головне меню

Ізабелла Дзялинська, повністю Ізабелла Ельжбета з Чарторийських Дзялинська (нар.14 грудня 1830, Варшава — пом. 18 березня 1899, Мантон, Франція) — шляхтянка з польсько-руського роду Чорторийських, художниця-аматорка, колекціонерка мистецьких творів.

Ізабелла Дзялинська
Anna Zofia Czartoryska z córką i synową.jpg
Ізабелла з матір'ю і дружиною брата
Народилася 14 грудня 1830(1830-12-14)
Варшава
Померла 18 березня 1899(1899-03-18) (68 років)
Мантон (Франція)
Діяльність художниця
Рід Чорторийські
Батько Адам Єжи Чарторийський
Мати Анна Софія Сапєга
Брати, сестри  • Witold Czartoryski[d] і Władysław Czartoryski[d]
У шлюбі з граф Ян Дзялинський

ЖиттєписРедагувати

Була донькою княза Адама Єжи Чарторийського і Анни Софії з Сапєгів. Виховувалася у Парижі, в консервативній атмосфері (готель Лямбер). З часів молодості колекціонувала твори мистецтва.

1857 року вийшла заміж за графа Яна Дзялинського. Дітей у подружжя не було. Після польського повстання 1863 року порушилося сімейне життя Дзялинських, зокрема виникли майнові суперечки. Ян Дзялинський був змушений покинути Польщу і 5 років переховуватися у Франції, адже отримав заочно смертний вирок. Згодом зміг повернутися додому, оскільки 1869 року отримав амністію.

Від свого батька Ізабелла успадкувала готель Лямбер — резиденцію Чарторийських у Парижі, політичний штаб і культурний центр польської емігрантській діаспори у Франції. Разом з братом Владиславом Чарторийським займалася справами готелю, особливо Польським інститутом.

Багато подорожувала по Європі, а також Алжиру, Єгипті, Святій Землі. Більшу частину життя мешкала у Парижі, а після шлюбу — також в Голухові, який отримала 1872 року від свого чоловіка за те, що позичила йому гроші на Січневе повстання. Започаткувала колекцію античних ваз, графіки, ікон, меблів. Замок у Голухові перебудувала за своїм планом — створила у ньому музей. 1893 року домоглася ординація щодо фінансового утримання музею. У планах було відновити давню резиденцію роду Лещинських, яка колись була в Голухові.

Після смерті її поховали в капличці у парку в Голухові.

ДжерелаРедагувати

  • Danuta Marek, Ordynacja gołuchowska Izabelli z Czartoryskich Działyńskiej (1830—1899), Muzeum Narodowe w Poznaniu 1994, ISBN 83-85296-20-4
  • Róża Kąsinowska, Gołuchów. Rezydencja magnacka w świetle źródeł, Ośrodek Kultury Leśnej w Gołuchowie 2006, ISBN 83-922-141-1-0
  • Teresa Jakimowicz, Elżbieta Działyńska, w: Wielkopolski Słownik Biograficzny, Warszawa-Poznań 1981

ПосиланняРедагувати

  • Ізабелла Дзялинська [1]