Відкрити головне меню

І́гор Васи́льович Гаму́ла (* 17 лютого 1960, Ворошиловськ, сучасний Алчевськ) — радянський та український футболіст, півзахисник, пізніше — футбольний тренер. Майстер спорту СРСР1981 рік.

Ф
Ігор Гамула
Ігор Гамула.jpg
Особові дані
Повне ім'я Ігор Васильович Гамула
Народження 17 лютого 1960(1960-02-17) (59 років)
  Ворошиловськ, УРСР
Зріст 171 см
Вага 67 кг
Громадянство Flag of Ukraine.svg Україна
Позиція півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1978-1979
1980-1981
1982-1984
1985-1988
1989
1990-1991
1992
СРСР «Зоря» В
СРСР СКА (Ростов-на-Дону)
СРСР «Зоря» В
СРСР «Ростсільмаш»
СРСР «Атоммаш»
СРСР «Кристал» (Херсон)
Україна «Кристал» (Херсон)
17 (1)
46 (8)
82 (7)
31 (0)
11 (2)
65 (18)
2 (0)
Тренерська діяльність**
Сезони Команда Місце
1992
2001-2006
2007-2008
2009
2009-2011
2011-2014
2014
2014-2017
2018-
Україна «Кристал» (Херсон)
Росія «Чорноморець» Н
Латвія «Даугава»
Латвія «Дінабург»
Україна «Закарпаття»
Росія «Ростов»-м
Росія «Ростов» (в.о.)
Росія «Ростов»-м
Росія «Ростов» (сел.)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Дані оновлено 25 листопада 2018.

Зміст

БіографіяРедагувати

Народився 17 лютого 1960 року в місті Алчевськ Луганської області. Зараз проживає у російському місті Ростов-на-Дону, де працює на посаді селекціонера в клубі "Ростов". Відомий своїми емоційними, дотепними та гострими коментарями і прес-конференціями.[1]

Спортивна кар`єраРедагувати

Після «вильоту» луганської «Зорі» з вищої ліги СРСР був призваний на дійсну військову службу до лав Радянської армії, яку за звичаєм відомі спортсмени проходили в армійських спортивних клубах. Для лівого хавбека Гамули цим клубом став сусідній з Луганськом Ростов-на-Дону. У 1981 році у складі ростовського СКА здобув Кубок СРСР. В ті часи поруч із Гамулою в складі СКА виступали його земляки: Сергій Андрєєв, Олександр Заваров та Віктор Кузнецов. На погляд фахівців, не відзначався дисципліною - часто дозволяв собі порушувати спортивний режим (разом з Олександром Заваровим), був норовливий.[2][3]

Свою тренерську кар'єру почав у 1992 році з херсонським «Кристалом».[4]

У 2001-2004 роках працював тренером російського "Чорноморця". Кілька разів був головним тренером команди: як головний тренер - з 7 травня до 26 липня 2003 року, як виконуючий обов'язки головного тренера - з 17 листопада до 15 грудня 2002 року, з 24 грудня 2002 року до 13 лютого 2003 року, з 5 березня по 7 травня 2003 року, з 21 жовтня 2003 року по 29 січня 2004 року. Гамулі довелося по черзі змінювати Володимира Шевчука (15-23 грудня 2002 року), Валерія Четверика (13 лютого - 5 березня 2003 роки) і Сергія Павлова (26 липня - 21 жовтень 2003 року).

З червня до листопада 2007 року був головним тренером латвійської «Даугави» з Даугавпілса. Головною причиною відставки було непотрапляння команди в єврокубки.[5] У міжсезоння 2007/08 Гамула займав пост генерального директора іншого клубу з Даугавпілса - «Дінабург». [6] У серпні 2008 року, в середині чемпіонату Латвії, був призначений головним тренером «Даугави». [7] «Дінабург» і «Даугави» об`єдналися в єдину команду «Дінабург» для заявки на чемпіонат Латвії 2009 року. Гамула став головним тренером об'єднаної команди. [8] У березні 2009 року був звільнений з цієї посади [9][10]. З квітня[11] до червня[12] 2009 року був головним тренером «Даугави», яка виступала в Першій лізі.[11]

У 2009-2011 роках очолював «Закарпаття», з яким вилетів з елітного українського дивізіону. Саме у цей період тренерської кар`єри здобув популярність завдяки своїм виступам на післяматчевих прес-конференціях команди.З 10 січня до 12 грудня 2010 року пройшов 240-годинне навчання на тренерських курсах у Москві, де отримав ліцензію категорії «Pro». 19 липня 2011 року приступив до роботи в спортивному відділі клубу «Ростов» на посаді тренера-селекціонера.[13] 3 серпня 2011 очолив молодіжний склад «Ростова», змінивши на цій посаді Андрія Талалаєва.[14]

З 14 березня 2012 року на телеканалі «Футбол» виходила програма «Один на один з Гамулою», в якій Гамула вів бесіду з запрошеними гостями.[15]

25 вересня 2014 року, після відставки Міодрага Божовіча, Гамула був призначений виконуючим обов'язки головного тренера «Ростова», де раніше обіймав посаду наставника молодіжної команди [16]. 29 вересня його затвердили на пост головного тренера ростовського клубу.[17] В кінці жовтня, відповідаючи на питання журналіста про можливу появу в команді Бенуа Ангбва, Гамула заявив, що в його команді вже є шість чорних.[18][19] Після цього один з південноафриканських футболістів клубу Сіянда Ксулу відмовився тренуватися через расистські висловлювання головного тренера.[20] У свою чергу віце-президент клубу Олександр Шикунов заявив, що конфлікт між тренером і футболістом вичерпано.[21] Попри це агент південноафриканського захисника підтвердив інформацію про можливий відхід Ксулу.[22] Ряд британських видань розтиражував висловлювання тренера, серед яких і його жарт про вірус Ебола. Проте Гамула вибачився перед своїми темношкірими футболістами.[23] 12 листопада контрольно-дисциплінарний комітет дискваліфікував головного тренера «Ростова» на п'ять матчів.[24][25] У середині грудня Гамула покинув пост головного тренера клубу, але продовжив працювати в ролі старшого тренера молодіжного складу «Ростова».[26]

БлогерствоРедагувати

Ігор Гамула 25 гудня 2017 року запустив власний канал на YouTube.[27] У жовтні 2018 року записав пародію на кліп Філіпа Кіркорова і Єгора Кріда "Цвет настроения черный".

Титули та досягненняРедагувати

  • Володар Кубка СРСР: 1981
  • Переможець другої ліги першості СРСР: 1985

ПриміткиРедагувати

  1. Десять феєричних спічів Гамули
  2. Герман ЗОНИН: «КУРБАН, ГДЕ ТВОЯ ШЕВЕЛЮРА?» (рос.)
  3. Человек без сберкнижки (рос.)
  4. "Футбол в Украине" Юрия Ландера (рос.)
  5. "Даугава" распрощалась с Гамулой. rus.DELFI.lv. 2007-11-05. Процитовано 2018-06-10. 
  6. Гамула возвращается в Даугавпилс. rus.DELFI.lv. 2008-01-07. Процитовано 2018-06-10. 
  7. Перемены в "Даугаве": Землинский смещен, Гамула вернулся. rus.DELFI.lv. 2008-08-18. Процитовано 2018-06-10. 
  8. "Даугава" подтвердила альянс с "Диной". rus.DELFI.lv. 2009-02-08. Процитовано 2018-06-10. 
  9. Гамулу снова отправили в отставку. rus.DELFI.lv. 2009-03-24. Процитовано 2018-06-10. 
  10. Гамула уволен с поста главного тренера «Динабурга». Архівовано 3 July 2016[Дата не збігається] у Wayback Machine. // championat.com (25 марта 2009 года)
  11. а б Nauris Mackevičs (2009-04-03). Gamula trenēs "Daugavu" (lv). SportaCentrs.com. Процитовано 2018-06-10. 
  12. Miķelis Osis (2009-06-13). Gamula pamet Daugavpili (lv). SportaCentrs.com. Процитовано 2018-06-10. 
  13. В тренерском штабе «Ростова» пополнение. Пресс-служба ФК «Ростов» // fc-rostov.ru (19 июля 2011 года)
  14. Гамула возглавил молодёжку «Ростова». // sports.ru (3 августа 2011 года)
  15. Гамула вестиме ток-шоу на "Футболі"
  16. Александр Митрофанов, газета «Спорт-Экспресс». Божович покинул «Ростов», и. о. главного тренера назначен Гамула. // sports.ru (25 сентября 2014 года)
  17. «Ростов» утвердил Гамулу в качестве главного тренера Новость на сайте sports.ru от 29 сентября 2014 года
  18. Гамула: есть ли у «Ростова» виды на Ангбва? У нас и так шесть чёрных. championat.com. Процитовано 3.11.2014. 
  19. Rostov coach Igor Gamula joke… (en). The Independent. Процитовано 3.11.2014. 
  20. Ксулу отказался тренироваться из-за высказываний Гамулы. championat.com. Процитовано 3.11.2014. 
  21. Шикунов: конфликт между Гамулой и Ксулу исчерпан. championat.com. Процитовано 3.11.2014. 
  22. Ксулу может покинуть «Ростов» из-за инцидента с Гамулой и задержек по зарплате. championat.com. Процитовано 3.11.2014. 
  23. Гамула принес извинения темнокожим легионерам «Ростова». fc-rostov.ru. Процитовано 3.11.2014. 
  24. Итоги КДК РФС. rfs.ru. Процитовано 12.11.2014. 
  25. Шикунов: Гамулу дисквалифицировали на пять игр. championat.com. Процитовано 12.11.2014. 
  26. Гамула и Маслов вернулись в молодёжную команду. fc-rostov.ru. Процитовано 18.12.2014. 
  27. ВГИК - Веселый Гамула и Компания

ПосиланняРедагувати