Іван Ліщинський
Іван Ліщинський (8 вересня 1883 — 8 лютого 1941) — священник УГКЦ, церковний та громадський діяч кінця ХІХ — початку ХХ століття на Бориславщині. Чотар УГА. Член УНДО.
| о. Іван Ліщинський | |
|---|---|
| парох м. Борислав | |
| Загальна інформація | |
| Народження | 8 вересня 1883 |
| Смерть | 8 лютого 1941 (57 років) м. Львів |
| Служіння в церкві | |
| Конфесія | УГКЦ |
| Рукоположення | 1907 |
Життєпис
ред.Народився 1883 року. Висвячений на священника у 1907 році і призначений адміністратором парафії с. Унятичі біля Дрогобича[1].
У 1910 році став парохом церкви в с. Мразниця (тепер — м. Борислав). Під його керівництвом у 1928—1931 роках будувалася нова кам'яна споруда храму, а стара дерв'яна споруда була передана у 1928 р. греко-католицькій громаді села Кам'янопіль.
Іван Ліщинський доводився швагром визначним діячам української літератури та історії — братам Лепким. Був одружений з їхньою рідною сестрою Ольгою Сильвестрівною Лепкою (народилася 18 серпня 1881 р.). Богдан Лепкий на початку повісті «Мазепа. Не вбивай!» зробив йому спеціальну присвяту: «Дорогому швагрові Іванові Ліщинському в Бориславі».
У 1930—1939 роках, ймовірно, був членом редколегії журналу «Учительське слово».
Помер у Львові, похований у гробівці родини Попелів на 23 полі Личаківського цвинтаря.
Примітки
ред.- ↑ Блажейовський Д. Історичний Шематизм Перемишльської Єпархії з включенням Апостольської Адміністратури Лемківщини (1828—1939). ― Львів : Каменяр, 1995. ― С. 745. (англ.)