Відкрити головне меню

Івангородська сотня — адміністративно-територіальна і військова одиниця Ніжинського полку Гетьманщини. Створена 1648 року у складі Чернігівського полку. Центр сотні — містечко Івангород (нині - село Іченського району Чернігівської області).

ІсторіяРедагувати

Сотня створена відразу після початку національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького - 1648. Входила короткий час до Чернігівського та Борзнянського полку (1649). Юридично оформлена Зборівським договором 16 жовтня 1649 у складі Чернігівського полку. 1653 вже була у складі Ніжинського полку. До 1782 територія сотні незмінно перебуває в складі Ніжинського полку.

Всього відомо 17 івангородських сотників, при чому двоє сформували сотенну династію - Лучченки (Лученки) та Малюги. Їх нащадки та родичі отримали землі у Голінській сотні сусіднього Прилуцького полку.

Після анексії Гетьманщини з боку Російської імперії - центр Івангородської волості. Значна кількість мешканців сотні зберегла статус станового козака до 1921 року і взяла участь в українській національно-визвольній боротьбі у складі Армії УНР та військ Гетьмана Павла Скоропадського. Династії івангородських козаків майже повністю винищені російсько-більшовицьким режимом шляхом Голодомору та примусових мобілізацій до сталінського війська під час Другої світової війни.

Спеціалізація сотніРедагувати

КерівництвоРедагувати

СотникиРедагувати

  • Дорошенко Ониско (?-1649-1651-?),
  • Радиминський Лесько (?-1654-?),
  • (можливо, Оринка Іван),
  • Билдич Федір,
  • Малюга Федір Степанович (?-1669.03.-1670-?),
  • Іванович Демко (?-1672-?),
  • Малюга Федір Степанович (?-1676.02.-1697.05.-?),
  • Лучченко Василь Дмитрович (1701.16.04.-?),
  • Лучченко Дмитро Стефанович (?-1705.04.-?),
  • Лучченко Василь Дмитрович (1715.2.06.-1725-?),
  • Леонтійович Гнат (1719, наказний.),
  • Борсук Матвій (1725, наказний),
  • Безпалий Андрій (1728-1736.08.-?),
  • Лучченко Василь Дмитрович (1734, 1735, наказний),
  • Кониський Матвій Григорович (1737-1759),
  • Романенко Андрій (1738, наказний),
  • Григоровський Іван (1766-1779),
  • Забіла Іван Карпович (21 квітня 1779 - 14 червня 1782).

Сотенні отаманиРедагувати

  • Гонтаренко Данило (?-1682.07.-?),
  • Білошенко Степан (?-1693-1694-?),
  • Рибка Тиміш (?-1705.06.-?),
  • Леонтійович Гнат (?-1719-?),
  • Кривоніс Пилип (?-1721-?),
  • Гладкий Яків (?-1725-?),
  • Давидович Антін (?-1736-1746-?),
  • Давидович Іван (1738),
  • Струков Іван (?-1749-1769-?),
  • Апостольський Федір.

Сотенні писаріРедагувати

  • Курганський Микола (?-1721-?),
  • Козаченко Іван (?-1732-?),
  • Малюга Сава (?-1736-1738-?),
  • Сандаровський Федір (?-1746-?),
  • Апостольський Федір (?-1769-?),
  • Клименко Гаврило (1766-1782).

Сотенні осавулиРедагувати

  • Юрійович Василь (?-1654-?),
  • Поганяйло Пархом (?-1654-?),
  • Мітла Федір (?-1736-1737-?),
  • Сивтак Федір (?-1738-?),
  • Малюга (?-1746-?),
  • Пайдетов Семен (?-1769-?).

Сотенні хорунжіРедагувати

  • Белмачевський Михайло (?-1654-?),
  • Россошка Іван (?-1737-?),
  • Малюга Дмитро (?-1736-1759),
  • Малюга Іван (1759.25.09.-1773),
  • Бібик Іван.

Населені пунктиРедагувати

У Рум'янцевському описі 1765-1769 відсутнє містечко Біловежі, оскільки в цей час воно вже було заселене колоністами з Німеччини.

ДжерелаРедагувати

  • Заруба В.М. Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорозького у 1648-1782 рр. – Дніпропетровськ, 2007.
  • Кривошея В. Українська козацька старшина. Ч 1. Реєстр урядників гетьманської адміністрації. – Вид. 2-ге, доповнене, уточнене і виправлене. – К.: Стилос, 2005. – С. 83-84.