Ібрагім Загір ад-Дін

(Перенаправлено з Ібрагім Захір ад-Дін)

Ібрагім Загір ад-Дін (*д/н — 1126/1127) — 2-й бей Держави Шах-Арменідів з 1112 до 1126/1127 року.

Ібрагім Загір ад-Дін
бей Держави Шах-Арменідів
Початок правління: 1112
Кінець правління: 1127
Інші титули: емір

Попередник: Сокман I ал-Кутбі
Наступник: Ахмад

Дата народження: невідомо
Дата смерті: 1126/1127
Місце смерті: Ахлат
Дружина: Тамта
Діти: 1 син і 1 донька
Династія: Сокменли
Батько: Сокман I ал-Кутбі
Мати: Інанч-хатун

Життєпис ред.

Походив з династії Сокменли. Старший син Сокмана I та Інанч-хатун. Після загибелі батька у 1112 році стає новим правителем держави. Втім фактичну владу мала мати Ібрагіма. Внаслідок її втручання та слабкості й недосвідченості нового бея Шах-Арменіди втратили низки володінь в Малій Азії. До 1115 року стали самостійними князі Сасуна, втрачено Манцикерт, долину біля міста Бінгьоль.

Також посилився вплив сельджуцького султана Мухаммеда I, який у 1116 році відняв у Шах-Арменідів важливе місто Сильван з областю й передав його синові Масуду. Згодом місто перейшло до Артукідів, суперників Ібрагіма. Саме Ібрагім заклав традицію шлюбів з вірменськими принцесами одружившись з представницею роду Мхаргрдзелі-Закаряни. Це в свою чергу розширило підтримку серед місцевого переважно вірменського населення.

У 1118—1119 роках не скористався внутрішніми чварами в Сельджуцькій імперії, встановивши мир з усіма сусідами. У 1121 році на чолі війська брав участь в Дідгорській битві, де мусульмани зазнали поразки від християнської коаліції на чолі із Давидом IV, царем Грузії. У 1123—1124 роках завдав поразки роду Салтукідів, які визнали зверхність Ібрагіма. Помер у наприкінці 1126 або на початку 1127 року. Йому спадкував брат Ахмад.

Родина ред.

Джерела ред.

  • O. Turan, Selçuklular Tarihi ve Türk İslam Medeniyeti, İstanbul 1969, s. 180—181
  • Bosworth C. E. The new Islamic dynasties. A chronological and genealogical manual. N.Y., 1996. Р. 197
  • Salim Koca, Selçuklu Devri Türk Tarihinin Temel Meseleleri, Berikan Yayınları, Ankara 2011, s. 177