Іберо-мавританська культура

Іберо-мавританська культура, Оранська культура[1], або уштатійська культура (за назвою археологічної пам'ятки Уштата[2]) — епіпалеолітична археологічна культура на території Північної Африки.

Іберо-мавританська культура
Зображення
Ким названо Paul Maurice Pallaryd
Місце розташування Північна Африка
Наступник Капсійська культура
Час/дата початку 17 тисячоліття до н. е.
Час/дата закінчення 8 тисячоліття до н. е.
CMNS: Іберо-мавританська культура у Вікісховищі

Походження

ред.

За однією з гіпотез, культура виникла в результаті міграції кроманьйонців (носіїв мехтоїдної раси) з території Іберійського півострова (звідки і назва); згідно з іншою гіпотезою, є нащадком ранішої атерійської культури, яка займала ту ж територію.

Нарешті, згідно з сучасними уявленнями, є нащадком халфської культури, що існувала на території Єгипту в 24000-15000 до н. е. і мігрувала на захід.

Антропологічний вигляд

ред.

Іберо-мавританці були носіями мехтоїдного расового типу європеоїдної раси. Мали світле волосся, шкіру та блакитні очі.

Палеогенетіка

ред.

У мехтоїдів іберо-мавританської культури з Аталіїн (Afalou) в Алжирі (13000-9000 до н. е.) та Тафоральта в Марокко (21000-8800 до н. е.) визначено мітохондріальні гаплогрупи H or U, T2b, JT or H14b1, J, J1c3f, R0a1a, H1, R0a2c, H2a1e1a, H2a2a1, H6a1a8, H14b1, U4a2b, U4c1, U6d3[3]. У 2013 дослідження викопної ДНК показало наявність у Тафоральт мітохондріальних гаплогрупп U6, H, JT і V[4]

Хронологія

ред.

Існувала в період близько 10120-8550 до н. е. У Неолітичний субплювіал (останній вологий період в історії Сахари) залишки культури поглинені капсійцями.

Примітки

ред.
  1. Оранская культура. Архів оригіналу за 9 жовтня 2006. Процитовано 27 липня 2017.
  2. Les Ouchtatiens. Архів оригіналу за 9 травня 2010. Процитовано 27 липня 2017.
  3. On the origin of Iberomaurusians: new data based on ancient mitochondrial DNA and phylogenetic analysis of Afalou and Taforalt populations, 2016. Архів оригіналу за 20 жовтня 2019. Процитовано 27 липня 2017.
  4. Fleming, Harold (1965). The age-grading cultures of East Africa: an historical inquiry, Volume 2. University of Pittburgh. с. 348. Процитовано 15 May 2016..

Посилання

ред.

Література

ред.
  • D. Lubell, «Continuité et changement dans l'Épipaléolithique du Maghreb», in: Le Paléolithique en Afrique, l'histoire la plus longue , Artcom ', Errance, 2005, ISBN 2-87772-297-X

Шаблон:Верхній палеоліт