Латинський алфавіт для мови ібані (Нігерія) розробив у 1970-х роках Ададонє Фомбо (Adadọnye Fọmḅọ)[2].
A a |
B b |
Ḅ ḅ |
D d |
E e |
Ẹ ẹ |
F f |
G g |
Gb gb |
Gh gh
|
/a/ |
/b/ |
/ɓ/ |
/d/ |
/e/ |
/ɛ/ |
/f/ |
/g/ |
/ɡ͡b/ |
/ɡh/
|
Gw gw |
H h |
I i |
Ị ị |
J j |
K k |
Kp kp |
Kw kw |
L l
|
/gʷ/ |
/h/ |
/i/ |
/ɪ/ |
/d͡ʒ/ |
/k/ |
/k͡p/ |
/kʷ/ |
/l/
|
M m |
N n |
Nw nw |
Ny ny |
O o |
Ọ ọ |
P p |
R r |
S s
|
/m/ |
/n/ |
/nʷ/ |
/ɲ/ |
/o/ |
/ɔ/ |
/p/ |
/r/ |
/s/
|
T t |
U u |
Ụ ụ |
V v |
W w |
Y y |
Z z
|
/t/ |
/u/ |
/ʊ/ |
/v/ |
/w/ |
/j/ |
/z/
|
|
- Довгі голосні на письмі передаються подвоєнням букв для відповідного голосного.
- Букви m і n можуть позначати також складові приголосні звуки [m̩] і [n̩] відповідно. При цьому вони можуть бути і низького тону (діакритичні знаки над буквами не ставляться) (m, n), і високого — над цими буквами ставиться акут ( ´ ) (ḿ, ń).
- Високий тон позначається шляхом написання акута (´) над відповідною буквою для голосного; понижений — написанням макрона ( ̄ ). Низький тон позначається написанням букв для голосних без перерахованих діакритичних знаків.