Відкрити головне меню

Єсун-Темур (монг. Есөн Төмөр), храмове ім'я Тайдін-ді (кит.: 泰定帝; піньїнь: Taidingdi; 28 листопада 1293 —15 серпня 1328) — шостий імператор династії Юань та великий каган Монгольської імперії.

Єсун-Темур
монг. ᠶᠢᠰᠦᠨᠲᠡᠮᠦᠷ
монг. Есөнтөмөр
Yesun.jpg
6-й Імператор Юань
4 жовтня 1323 — 15 серпня 1328 року
Попередник: Шідебала
Спадкоємець: Раджапіка
 
Народження: 28 листопада 1293
Ханбалик, Династія Юань
Смерть: 15 серпня 1328 (34 роки)
Шанду, Duolun County[d], КНР
Династія: Борджигін
Батько: Gammala[d]
Мати: Buyan Kelmish[d]
Діти: Раджапіка[1], Yondan zhangbu[d][1], Batma Irgenbu[d][1] і Söse[d][1]

ЖиттєписРедагувати

Народився у 1293 році у Монголії. Був сином Гаммала, онука Хубілая. Гаммала був джиноном на півночі Монголії. Після його смерті у 1302 році Єсун-Темур успадкував цей титул. Протягом правління Хайсан-Темура, Аюрбарібада він значно посилив свій вплив у Монголії. У 1323 році таємно взяв участь у змові проти Шідебала. Того ж року на курултаї біля берегів Керулена Єсун-Темура було оголошено новим володарем імперії. По прибуттю до Даду, столиці держави, він наказав страти учасників змови проти Шідебала, щоб відвести від себе підозру у змові проти свого попередника. Після страти основних заколотників Єсун-Темур оголосив амністію іншим їхнім прихильникам.

За його правління найбільшу вагу отримали мусульмани. За наказом імператора почали будувати багато мечетей. Водночас Єсун-Темур відмовився від переслідування конфуціанців.

Єсун-Темур провів адміністративну реформу, під час якої усю територію було поділено на 18 провінцій. На чолі їх стояли спеціальні губернатори, які підпорядковувалися центральному уряду.

У зовнішній політиці продовжував підтримуватися політики своїх попередників. Навіть зумів визнати владу Узбек-хана, володаря Золотої Орди.

Помер Єсун-Темур у літній резиденції Шанду 15 серпня 1328 року, залишивши спадкоємцем трону свого сина Раджапіку.

ДжерелаРедагувати

  • C.P.Atwood-Encyclopedia of Mongolia and the Mongol Empire, p.430
  1. а б в г China Biographical Database