Єнс Ерлінг Фішер (швед. Jens Erling Fischer; нар.. 24 серпня 1946, Стокгольм) — шведський кінооператор, молодший син Гуннара Фішера.

Єнс Фішер
Дата народження24 серпня 1946(1946-08-24)[1] (77 років)
Місце народженняСтокгольм, Швеція[1]
Громадянство Швеція
Професіяоператор-постановник
IMDbID 0278980

Життєпис

ред.

Єнс Фішер закінчив Сорбонну за спеціальністю мистецтвознавство. У 1952 році зіграв у фільмі Інгмара Бергмана «Жінки чекають» сина головної героїні Карін (оператором цієї картини був його батько, Гуннар)[2][3] Both Jens and his brother Peter went on to become cinematographers.[3]. У кіно з 1968 року. Починав як асистент оператора на шведському телебаченні, також асистував батькові на зйомках фільмів «Зроблено в Швеції» (1968) і «Парад» (1974)[3].

Як оператор-постановник почав знімати з кінця сімдесятих років. Першою великою роботою стала екранізація книги Астрід Ліндгрен «Ми всі з Бюллербю» Лассе Гальстрема (1986)[3]. З 1986 року працює в союзі з режисером Коліном Натліи. Разом вони зробили 14 фільмів. Володар семи нагород, серед яких Срібна камера (2000, «Під сонцем» (1998))[4].

Як режисер зняв короткометражний фільм «Tak» (1996), де продемонстрував вмілу роботу з режимними зйомками. Операторський стиль Фішера відрізняють пластичність форм, створення експресивних екранних образів, і ретельна робота зі світлом.

Єнс Фішер оружений на Пії Фішер, двоє дочок.

Вибрана фільмографія

ред.

Примітки

ред.
  1. а б Deutsche Nationalbibliothek Record #140496289 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. Thursby, Keith (13 червня 2011). Gunnar Fischer dies at 100; cinematographer known for work with Ingmar Bergman. latimes.com. Los Angeles Times. Архів оригіналу за 25 січня 2020. Процитовано 25 січня 2020.
  3. а б в г Gallagher, Ryan (11 червня 2011). ACCLAIMED CINEMATOGRAPHER GUNNAR FISCHER PASSES AWAY AT 100. criterioncast.com. Criterion Cast. Архів оригіналу за 25 січня 2020. Процитовано 25 січня 2020.
  4. Tasca, Eileen (12 лютого 1998). Golden Bugs honor Swedish filmmakers. www.variety.com. Variety. Архів оригіналу за 25 січня 2020. Процитовано 25 січня 2020.

Посилання

ред.