Ємельянов Дмитро Сидорович

Ємельянов Дмитро Сидорович (нар. 10 лютого 1906, с. Соколово, Смоленська область, Російська імперія — пом. 1979, м. Санкт-Петербург,РСФРР) — фахівець з гірничої промисловості, директор Ленінградського (19391950) і Харківського (19561963) гірничих інститутів.

Дмитро Сидорович Ємельянов
Народився 10 лютого 1906(1906-02-10)
с. Соколово, Смоленська область, Російська імперія
Помер 1979(1979)
Країна СРСР СРСРУкраїна Україна
Діяльність професор
Alma mater Московський гірничий інститут ім. Й. Сталіна
Заклад Харківський національний університет радіоелектроніки
Посада директор
Звання професор
Ступінь доктор технічних наук
Нагороди Орден «Знак Пошани»

БіографіяРедагувати

Дмитро Ємельянов народився 10 лютого 1906 р. у селі Соколово Смоленської області.

У 1930 р. він закінчує Соболєвський педагогічний технікум і вступає до Московського гірничого інституту ім. Й. Сталіна.

Після здобуття вищої освіти, у період з 1935 по 1938 рр. працює старшим інженером в Інституті рідких і малих металів у м. Москва.

Продовжив своє навчання в аспірантурі Московського гірничого інституту та паралельно був науковим співробітником лабораторії збагачення інституту та її завідувачем.

У 1939 р. Дмитро Ємельянов захистив дисертацію на здобуття наукового ступеню кандидата наук.

У період з 1939 по 1950 рр. він — директор Ленінградського гірничого інституту.

З лютого 1951 р. його переводять до Харківського гірничого інституту, де він понад 10 років очолював кафедру збагачення корисних копалин (19511964), а у 1956 р. його призначили на посаду директора цього закладу вищої освіти, яку він обіймав до 1963 р.[1].

У 1959 р. Дмитро Ємельянов захистив докторську дисертацію за темою «Теоретичні основи флотації кам'яного вугілля», а з 1960 р. отримав вчене звання професора.

У 1963 р. за станом здоров'я звільнився з посади ректора ХІГМАОТу[2].

Впродовж 1964—1972 рр. Дмитро Ємельянов — професор кафедри збагачення корисних копалин Ленінградського гірничого інституту.

У 1979 р. він помер, його поховали у передмісті Санкт-Петербурга[2].

Творчий доробокРедагувати

Дмитро Ємельянов є автором понад 66 праць: чотирьох авторських свідотств, низки статей, монографій і навчальних посібників серед яких:

  • Ємельянов Д. Деякі питання теорії флотації вугілля (1953),
  • Ємельянов Д. Теорія і практика флотації вугілля (1954),
  • Ємельянов Д. Флотація кам'яного вугілля (1956),
  • Ємельянов Д. Теоретичні основи кам'яного вугілля (1958)

З його ініціативи в інституті було відкрито нову спеціальність «Збагачення корисних копалин» та обладнано необхідні лабораторії.

НагородиРедагувати

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати