Євсеєнко Михайло Андріанович

Миха́йло Андріа́нович Євсе́єнко (нар. 1 лютого 1908(19080201), станція Михайлово Тифліської губернії, тепер місто Хашурі, Грузія — 2 березня 1985, місто Москва) — радянський діяч, міністр нафтової промисловості СРСР, міністр нафтової промисловості східних районів СРСР, міністр будівництва підприємств нафтової промисловості СРСР, голова Бакинського міськвиконкому. Кандидат у члени ЦК КПРС у 1956—1961 роках. Депутат Верховної Ради РРФСР 2-го скликання. Депутат Верховної Ради СРСР 1-го і 6-го скликань.

Євсеєнко Михайло Андріанович
Народився 19 січня (1 лютого) 1908
Хашурі
Помер 2 березня 1985(1985-03-02) (77 років)
Москва, СРСР
Поховання Новодівичий цвинтар
Громадянство Росія Росія, СРСР СРСР
Національність росіянин
Діяльність політик
Посада депутат Верховної ради СРСР[d]
Партія КПРС
Нагороди
орден Леніна орден Трудового Червоного Прапора

Життєпис ред.

Народився в родині кондуктора на залізниці.

У 1924—1926 роках — учень слюсаря школи фабрично-заводського навчання в місті Тифлісі. З 1926 по 1928 рік працював підручним слюсаря-складальника мостобудівного заводу на станції Навашино Московсько-Казанської залізниці, а в 1928—1930 роках — слюсарем-складальником заводу імені 26 комунарів у Тифлісі.

Член ВКП(б) з 1929 року.

У 1930—1936 роках — студент Азербайджанського індустріального (нафтового) інституту.

У 1936—1937 роках — заступник завідувача, завідувач 2-го промислу тресту «Азізбековнафта».

У липні — листопаді 1937 року — керуючий тресту «Леніннафта» Азнафтокомбінату.

У листопаді 1937 — березні 1938 року — голова виконавчого комітету Бакинської міської ради.

У березні 1938 — лютому 1939 року — начальник Головного управління нафтовидобутку Народного комісаріату важкої промисловості СРСР.

У лютому — жовтні 1939 року — начальник Головного управління нафтовидобутку Кавказу Народного комісаріату паливної промисловості СРСР.

У жовтні 1939 — січні 1940 року — заступник народного комісара нафтової промисловості СРСР.

У 1940—1942 роках — начальник Азнафтокомбінату.

У грудні 1942 — березні 1946 року — заступник народного комісара нафтової промисловості СРСР.

4 березня 1946 — 28 грудня 1948 року — міністр нафтової промисловості східних районів СРСР.

28 грудня 1948 — 1954 року — 1-й заступник міністра нафтової промисловості СРСР.

У березні 1954 — січні 1955 року — заступник голови Бюро із металургії, паливної промисловості та геології Ради міністрів СРСР.

29 січня — 25 травня 1955 року — міністр будівництва підприємств нафтової промисловості СРСР.

25 травня 1955 — 10 травня 1957 року — міністр нафтової промисловості СРСР.

У травні 1957 — червні 1958 року — заступник голови Державної планової комісії Російської РФСР. Одночасно 6 червня 1957 — 13 червня 1958 року — міністр Російської РФСР.

У травні 1958 — лютому 1963 року — голова Ради народного господарства Чечено-Інгуської АРСР.

У лютому 1963 — листопаді 1965 року — заступник начальника Головного управління геології і охорони надр при Раді міністрів РРФСР, заступник начальника Державного виробничого геологічного комітету Російської РФСР.

У листопаді 1965 — серпні 1976 року — 1-й заступник міністра геології СРСР.

З серпня 1976 року — персональний пенсіонер союзного значення в Москві.

Помер 2 березня 1985 року. Похований у Москві на Новодівочому цвинтарі.

Нагороди ред.

Примітки ред.

Джерела ред.