Вікіпедія

Єва Філбін

ірландська хімікиня

Єва Філбін (нар. 4 січня 1914(19140104) — пом. 24 червня 2005(20050624)) — ірландський хімік, яка стала першою жінкою-президентом Інституту хімії Ірландії.[2]

Єва Філбін
Народилася4 січня 1914(1914-01-04)
Балліна, Мейо, Коннахт, Ірландія
Померла24 червня 2005(2005-06-24)[1] (91 рік)
Місце проживанняІрландія
Країна Ірландія
Діяльністьхімікиня
Alma materІрландський національний університет
Галузьхімія
ЗакладУніверситетський коледж Дубліна
Ірландська королівська академія
ЧленствоКоролівське хімічне товариство

Раннє життя та освіта

ред.

Народилася Єва Марія Райдер (Філбін) у Балліні, графство Мейо, Ірландія, старша з двох дочок Кейт і Джорджа Райдерів.[3] Вона відвідувала монастир милосердя в Балліні, а в 1936 році отримала ступінь бакалавра наук з відзнакою першого класу та ступінь магістра наук в Університетському коледжі Голвея. В університетському коледжі Голвей вона працювала під керівництвом Тома Діллона над проблемою виявлення вуглеводів у морських водоростях.[4]

Кар'єра та наукові дослідження

ред.

Філбін розпочала свою кар'єру хіміка в промисловості 1939 року і стала головним хіміком Hygeia Ltd у Голвеї під час Другої світової війни. У Hygeia вона відповідала за розробку альтернативних джерел хімічних речовин, які були недоступні через війну.

У 1945 році Філбін приєдналася до співробітників Університетського коледжу в Дубліні демонстратором на хімічному факультеті. Там вона співпрацювала з професором Томасом С. Вілером, щоб створити активну дослідницьку школу в галузі хімії природних продуктів.[5] Згодом Філбін була підвищена до асистента викладача (1949) і викладача коледжу (1955). У 1958 році Філбін була удостоєна ступеня доктора наук (DSc) в Національному університеті Ірландії за опубліковану роботу про флавоноїди.[6] Філбін була однією з перших жінок-професорів науки Каліфорнійського університету, коли вона стала професором органічної хімії в 1962 році, а в 1963 році обійняла посаду завідувача кафедри хімії після смерті професора Вілера.[7] Вона продовжила працювати над флавоноїдами, спорідненими сполуками та потенційними протираковими агентами, співпрацюючи з іншими співробітниками Університетського коледжу Дубліна.[8][9] Філбін також проходила гостьові та дослідницькі стажування в Сполучених Штатах та Цюріху разом з Володимиром Прелогом.[10] В 1979 році вона пішла з викладацької діяльності, але продовжувала проводити деякі дослідження.[3]

За свою довгу кар'єру Філбін стала членом Королівського хімічного товариства та членом Ради Королівської ірландської академії та Ради природничих наук.[11] Філбін стала першою жінкою, яка очолила Національну наукову раду, була першою жінкою старшим віце-президентом Королівської ірландської академії та була першою жінкою-президентом Інституту хімії в 1966 році.[4][12] З 2007 року щорічна нагорода Інституту хімії Ірландії за цикл лекцій з хімії була названа на її честь - "Серією публічних лекцій Єви Філбін".[13][14]

Інтереси Філбін виходили за рамки науки, вона проявляла великий інтерес до лікування людей з труднощами в навчанні, що привело її до того, щоб очолити Консультативну раду з питань психічних розладів, а також стати почесним скарбником Національної асоціації розумово неповносправних Ірландії.[11]

Особисте життя

ред.

Філбін вийшла заміж за Джона «Джека» Меддена Філбіна, у них народилося дві доньки та син. Вони одружилися 28 квітня 1943 року. У той час, якщо ви одружилися, було протизаконно працювати. Але Єва Філбін влаштувалася працювати в Університетський коледжу в Дубліні. Її старша донька Еймер вийшла заміж за мовника та історика Джона Боумена.[15] Філбін померла в будинку престарілих Ейлсбері, Дублін, 24 червня 2005 року у віці 91 року.[2]

Примітки

ред.
  1. ↑ Dictionary of Irish Biography — RIA.
  2. ↑ а б Brilliant chemist who helped establish industry. Айріш Таймс. 9 липня 2005. Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 14 листопада 2023.
  3. ↑ а б Dictionary of Irish Biography.
  4. ↑ а б Brilliant Chemist who Helped Established Industry. Айріш Таймс. 9 липня 2005.
  5. ↑ Philbin, Eva (1914–). Dictionary of Women Worldwide: 25,000 Women Through the Ages. 1 січна 2007. ISBN 978-1414418612. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 4 червня 2015.
  6. ↑ Journal of the Royal Institute of Chemistry. 82. 1958. {{cite journal}}: Пропущений або порожній |title= (довідка)
  7. ↑ Brilliant chemist who helped establish industry. The Irish Times. Процитовано 2 червня 2018.
  8. ↑ Donnelly, Dorothy; Geoghegan, Rosalie; O'Brien, Conor; Philbin, Eva; Wheeler, T. S. (November 1965). Synthesis of Heterocyclic-Substituted Chromones and Related Compounds as Potential Anticancer Agents1. Journal of Medicinal Chemistry. 8 (6): 872—875. doi:10.1021/jm00330a037. ISSN 0022-2623. PMID 5885091.
  9. ↑ McCusker, P. E.; Philbin, Eva M.; Wheeler, T. S. (1 січня 1963). 438. Bromination and nitration of 5-hydroxyflavone. Journal of the Chemical Society (Resumed): 2374—2381. doi:10.1039/JR9630002374. ISSN 0368-1769.
  10. ↑ Nature. 1 липня 1961.
  11. ↑ а б Stevens, Catherine M. C. Haines with Helen M. (2001). International women in science : a biographical dictionary to 1950. Santa Barbara, Calif. [u.a.]: ABC-CLIO. ISBN 1576070905.
  12. ↑ 1960–1969 Pioneering Women Professors. UCD Merrion Street. Процитовано 15 серпня 2023.
  13. ↑ Awards, ICI Annual Award for Chemistry, Eva Philbin Lecture, Boyle Higgins Gold Medal, Lecture Award. www.chemistryireland.org. Архів оригіналу за 21 жовтня 2017. Процитовано 15 листопада 2023.
  14. ↑ Royal Society of Chemistry.
  15. ↑ Кеті Шерідан (27 червня 2009). Time for one last question. Айріш Таймс. Архів оригіналу за 16 квітня 2016. Процитовано 15 листопада 2023.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Єва_Філбін&oldid=43424900