Вікіпедія

Ева Ерстрем

шведська музикознавиця
(Перенаправлено з Єва Ерстрем)
Немає перевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.

Ева Ерстрем (швед. Eva Öhrström; нар. 15 жовтня 1944) — шведська музикознавиця.

Ева Ерстрем
Народилася15 жовтня 1944(1944-10-15) (80 років)
Країна Швеція
Діяльністьмузикознавиця, викладачка університету
Alma materГетеборзький університет
Науковий ступіньдоктор філософії[1] (1987)
Вчене званняпрофесор[2]
ЗакладКоролівська стокгольмська вища школа музики
Нагороди

Біографія

ред.

Ева отримала ступінь доктора філософії на кафедрі музикознавства Гетеборзького університету у 1987 році[3]. Наступного року її найняли викладачем Королівського музичного коледжу в Стокгольмі. У 1992 році її призначили доцентом Гетеборзького університету, а у 1996 році — доцентом Університету Академії Або у Фінляндії. У 2002 році вона отримала звання професора.

У музичних коледжах музикознавство відповідало предмету музика та суспільство, спеціалізацією Єви була історія музики. Її видання стосуються, головним чином, історії шведської музики у період між 1780 і 1950 рр. У докторській дисертації Єва досліджувала жінок, які займалися музикою у 1800—1900 рр[3]. Виходячи з її жіночої перспективи, опубліковувалися статті про музикування у салонах, про систему концертів, що виникла з кінця 19 століття; та про народні концерти в Стокгольмі та Гетеборзі. У рамках проекту «Жива музична спадщина» 2012—2015 рр., було опубліковано більше коротких біографій.

У 1999 році були опубліковані біографія «Ельфріда Андре. Живучі мерці» та біографія 2016 року «Адольф Фредрік Ліндблад. Композитор та його друзі»[4].

Бібліографія (вибірково)

ред.
  • Borgerliga kvinnors musicerande i 1800-talets Sverige. Diss. Göteborgs universitet, 1987.
  • Kvinnors Musik (1989) i samarbete med Märta Ramsten m fl. Utbildningsradion & Svenska Rikskonserter. Red: Lena Roth & Sture Olofsson
  • «Klaveret, notboken och behagligheten. Kvinnors musicerande under romantiken» i Romantiken över gränser. Red: U-B. Lagerroth & M.Ramsay. Lund 1993.
  • 'Sociala könsstrukturer i den högre musikutbildningen: en översikt', Svensk tidskrift för musikforskning LXXV (1993), ss. 55–80.
  • «Jenny Lind och Adolf Fredrik Lindblad. En romantisk historia» i Artes 1993:2. Red: G. Harding & B. Jangfeldt.
  • De arbetande klassernas estetiska bildning — verklighet eller dröm? Bidrag till symposiet Musikpedagogik och historia. Red: Per-Johan Ödman, Stockholm 1995.
  • Musiken, folket och bildningen: glimtar ur folkbildningens historia, red. (Linköping: Mimer, 1997).
  • «Musikalisk salong i Europa och Norden — en översikt» i Nordisk salonkultur. Et studie i nordiske skönånder og salonmiljöer 1780—1850. Red: Anne Schott Sörensen. Odense 1998.
  • «Schwedische Musiker in Deutschland — deutsche Musiker in Sweden» i Wahlverwandtschaft. Skandinavien und Deutschland 1800 bis 1914. Red: B.Henningsen, J. Klein, H. Müssener, S. Söderlind. Berlin 1998.
  • Elfrida Andrée: Ett levnadsöde (Stockholm: Prisma, 1999).
  • «Jenny Lind. The Swedish Nightingale» Svenska Institutet, Lund 2000.
  • «Felix Mendelssohn und die Professionalisierung des schwedischen Musiklebens» i Kunst zwischen den Kulturen. Hrsg. B. Henningsen. Berlin 2000.
  • «Den kvinnliga tonsättarrollen vid tre sekelskiften» i Sekelskiften och kön. Red: A. Göransson. 2000.
  • «Elfrida Andrée och 'det kvinnliga släktets höjande'» i Arets 2003:1. Red: J. Arnald & A. Brodow.
  • «Folkkonserterna kring sekelskiftet 1900. Presentation av en forskningsansats om musikalisk folkbildning» i Årsbok om folkbildning 2005, Red: A. Ekman, M-B. Imnander, T. Eklund, 2006.
  • «Ett eget rum. Ett kvinnoperspektiv på musikaliska salonger» i Bebyggelsehistorisk Tidskrift, Red: Bo Persson, Nr 54, 2007 s 26–44
  • «Den bildade musikern — Karl Valentin» i STM Online 2009.
  • «Bernadotterna och musiken. Musiklivet hos den kungliga familjen under Oscar I: s tid» i Hemma på Slottet — hos de första Bernadotterna. Red: Antoinette Ramsay Herthelius. 2010.
  • «Vänskapsband. Atterbom och Lindblad» i Melos och Logos. Festskrift till Folke Bohlin. Red: M.Lundberg, S-Å. Selander. 2011.
  • «Vänskapsband — Lindblad och Almqvist under 1830-talet. Försök till en skildring av ett händelserikt årtionde» i Festskrift till Holger Larsen. Red: J. Derkert. 2011.
  • «Elsa Stenhammar, Siri Derkert och Fogelstad» i Senmoderna reflexioner. Festskrift till Johan Fornäs. Red: E.Bjurström, M.Fredriksson, U.Olsson & A.Werner. 2012.
  • Adolf Fredrik Lindblad. En tonsättare och hans vänner. Artos & Norma Förlag 2016.

Нагороди

ред.
  • 2000 — приз Акселя Хірша

Примітки

ред.
  1. ↑ https://gupea.ub.gu.se/handle/2077/15142
  2. ↑ шведська Вікіпедія — 2001.
  3. ↑ а б Öhrström, Eva (1987). Borgerliga kvinnors musicerande i 1800-talets Sverige = [Bourgeois women musicians in 19th century Sweden] (англ.). ISBN 978-91-85974-06-1.
  4. ↑ 554928@au.dk. Eva Öhrström. romantikstudier.dk (англ.). Процитовано 23 січня 2024.

Посилання

ред.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Ева_Ерстрем