Sempervivum arachnoideum

вид рослин

Sempervivum arachnoideum (укр. Семпервівум арахноідеум, Молодило павутинне, Молодило павутинисте)[1] — сукулентна рослина роду Молодило (Sempervivum) з родини товстолистих (Crassulaceae).

Sempervivum arachnoideum
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Порядок: Ломикаменецвіті (Saxifragales)
Родина: Товстолистові (Crassulaceae)
Рід: Молодило (Sempervivum)
Вид:
S. arachnoideum
Біноміальна назва
Sempervivum arachnoideum
Синоніми

Sedum arachnoideum E.H.L.Krause
Sempervivum doellianum C.B.Lehm.
Sempervivum heterotrichum Schott

Загальна біоморфологічна характеристика ред.

 
Квітка Sempervivum arachnoideum
 
Sempervivum arachnoideum серед каміння
 
Культивар Sempervivum arachnoideum 'Smit's Seedling
 
Sempervivum arachnoideum росте на мохові, що приліпився до каміння
 
Sempervivum arachnoideum у природних умовах

Кущевидний багаторічник з прямостоячими стеблами 5–20 см заввишки, який утворює густі дерновинки з монокарпічних розеток. Розетки діаметром 5–25 мм, майже кулясті. Розеткові листя зворотньо-ланцетні, розміром близько 8 × 4 мм, зелені або червонуваті, зазвичай з червоною верхівкою, на верхівках довгі, звивисті, білі волоски, що покривають розетки неначе густою павутиною, і зі слабким опушенням залозистими волосками на обох поверхнях листка (ближче до верхівки й по краях листка). Суцвіття з 5–15 порівняно великих квіток, щитковидне, діаметром 3–5 см. Квітки короткотрубчаті, діаметром 10–15 мм. Віночок утворений 8–10 пелюстками 8–10 мм завдовжки, широколанцетних, м'яких, рожевого забарвлення з пурпуровим відтінком, опушених залозистими волосками по краю і кілю. Чашолистки 4–5 мм завдовжки, ланцетні, притуплені, опушені залозистими волосками. Тичинки 4,5–5 мм завдовжки, пурпурно-червоні; пиляки темно-червоні. Нектарні залозки напівкруглі, зеленуваті, 0,3 мм завширшки. Зав'язі 3 мм завдовжки, зелені, стілодії 2 мм завдовжки, рожеві. Цвіте з другої половини липня.

Дуже мінливий вид, для якого описані кілька різновидів, що різняться головним чином розмірами розеток і ступенем опушення. Виведені садові форми, що відрізняються розмірами розеток і забарвленням листя.

Поширення ред.

Ареал охоплює головним чином гірські області Південно-Західної Європи. Зустрічається у французьких та італійських Альпах, а також в центрі і на півдні Апеннін на висоті до 3 000 м над рівнем моря. Зустрічається в горах Європи від Піренеїв до Карпат[2]. Країни поширення: Іспанія, Франція, Італія, Швейцарія, Австрія, Німеччина.[3]

Гібриди ред.

Легко утворює гібриди з іншими видами в культурі і в природі:

  • Sempervivum x barbulatum — гібрид Sempervivum arachnoideum і Sempervivum montanum — комплекс різноманітних форм, у яких в тій чи іншій мірі проявляються ознаки батьківських видів. Розетки зазвичай близько 2 см в діаметрі, а квітконоси до 5 см заввишки, забарвлення пелюстків буває різним.
  • Sempervivum x roseum — гібрид Sempervivum arachnoideum і Sempervivum wulfenii — більше схожий на Sempervivum wulfenii, але розетки дрібніші и верхівки листя с пучками шерстистих волосків.
  • Sempervivum x fauconnettii — гібрид Sempervivum arachnoideum і Sempervivum tectorum) — розетки дрібніші та щільніші, ніж у молодила покрівельного, листя трохи волосисті.

Утримання в культурі ред.

Добре росте в кам'янистому ґрунті на яскравому сонці. Витривала рослина, не боїться морозів, тому з успіхом вирощується на відкритому повітрі, як в горщиках, так і просто в ґрунті, на кам'яних огорожах або в рокаріях.

Розмножується дочірніми розетками, що утворюються на столонах в основі рослини.

Примітки ред.

  1. Українська назва є транскрибуванням та/або перекладом латинської назви авторами статті і в авторитетних україномовних джерелах не знайдена.
  2. Sempervivum arachnoideum forma cristata на сайті «Cactus art». The world of cacti & succulents [Архівовано 16 січня 2014 у Wayback Machine.] (англ.)
  3. Sempervivum arachnoideum на сайті «Germplasm Resources Information Network» (GRIN) [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)

Джерела ред.

Література ред.

  • Eggli, U., ed. Illustrated handbook of succulent plants: Crassulaceae. 2003 (Ill Hdb Succ Pl Cras) 335—336.

Посилання ред.