Rubus odoratus
Rubus odoratus — вид квіткових рослин із родини трояндових (Rosaceae).
| Rubus odoratus | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Розиди (Rosids) |
| Порядок: | Розоцвіті (Rosales) |
| Родина: | Трояндові (Rosaceae) |
| Підродина: | Rosoideae |
| Триба: | Rubeae |
| Рід: | Ожина (Rubus) |
| Вид: | R. odoratus
|
| Біноміальна назва | |
| Rubus odoratus L., 1753
| |
Біоморфологічна характеристика ред.
Це кущ 1–2 метри заввишки, неозброєний. Стебла прямовисні, від рідко до помірно волохаті, від помірно до густо залозисті. Листки опадні, прості; прилистки від ланцетних до яйцюватих, 5–15 мм; листові пластини від субокруглих до ниркоподібних, 9–20(30) × (10)15–25(30) см, основа серцеподібна, ± глибоко, (3)5-лопатева, краї від дрібно й неправильно зубчастих до подвійно зазубрених, верхівка від гострої до загостреної, нижня поверхня від рідко до помірно волохатої, від рідко до густо залозистої. Суцвіття кінцеві та пазушні, 4–7(22)-квіткові. Квітконіжки запушені й залозисті. Квітки двостатеві, (несильно) пахучі; пелюстки зазвичай пурпурові, рідше білі, від широко зворотно-яйцеподібних до субокруглих, (12)17–25(30) мм. Плоди (багатокістянки) від блідо до темно червоних, напівкулясті, 0.7–1.5 см, складаються з 30–60 кістяночок. 2n = 14. Період цвітіння: травень — липень[1].
Ареал ред.
Зростає у північній і східній частині США (Алабама, Коннектикут, Округ Колумбія, Делавер, Джорджія, Іллінойс, Індіана, Кентуккі, Массачусетс, Меріленд, Мен, Мічиган, Північна Кароліна, Нью-Гемпшир, Нью-Джерсі, Нью-Йорк, Огайо, Пенсильванія, Род-Айленд, Теннессі, Вірджинія, Вермонт, штат Вашингтон, Вісконсин, Західна Вірджинія) й південно-східній частині Канади (Нью-Брансвік, Нова Шотландія, Онтаріо, Квебек); інтродукований до Європи (Бельгія, Англія, Чехія, Словаччина, Фінляндія, Франція, Ірландія, Румунія, Німеччина, Хорватія, євр. Росія, Білорусь, Естонія, Литва)[2].
Населяє вологі тінисті ділянки в листопадних лісах, узлісся, скелясті схили, лісисті осипи, береги струмків, узбіччя доріг; на висотах 10–1500 метрів[1].
Використання ред.
R. odoratus часто висаджують як ґрунтопокривну декоративну рослину через її великі листки та квіти. Плоди можна використовувати для фарбування (синьо-фіолетового). Плоди їстівні але не смачні. Плоди використовуються в їжу деякими племенами корінного населення Північної Америки (черокі, ірокези) як засіб від кашлю, діареї та родових болів. Екстракт листя коричної малини використовують ірокези проти захворювань нирок. Корені знімають зубний біль.
Галерея ред.
-
стебло -
листки -
плоди -
насіння
Примітки ред.
- ↑ а б Rubus odoratus. Flora of North America. efloras.org. Архів оригіналу за 24 серпня 2017. Процитовано 20.11.2021. (англ.)
- ↑ Rubus odoratus. Catalogue of Life. Архів оригіналу за 21 листопада 2021. Процитовано 20.11.2021. (англ.)