Orgueil

вуглецевий хондрит, який впав на південному заході Франції у 1864 р.

Метеорит Orgueil — важливий для науки вуглецевий хондрит, що впав на південному заході Франції у 1864 р.

Orgueil
Тип Хондрит
Клас Вуглецевий хондрит
Група CI1
Країна Франція Франція
Регіон Південь-Піренеї
Координати 43°53′ пн. ш. 1°23′ сх. д. / 43.883° пн. ш. 1.383° сх. д. / 43.883; 1.383Координати: 43°53′ пн. ш. 1°23′ сх. д. / 43.883° пн. ш. 1.383° сх. д. / 43.883; 1.383[1]
Спостереження падіння Так
Дата падіння 14 травня 1864 р.
Вага 14 кг
Кількість Бл. 20
Площа розсіювання Так

Оригінальний малюнок окремого екземпляра метеорита Orgueil

Історія ред.

Падіння метеорита відбулося 14 травня 1864 року, декілька хвилин по 20 годині за місцевим часом, поблизу муніципалітету Оргей на півдні Франції. Близько 20 уламків попадали на площі розміром у декілька квадратних миль. Того ж року було проаналізовано один із уламків метеорита. Аналіз був виконаний професором хімії Музею історії природи (фр. Musée d'Histoire Naturelle), який у своєму дослідженні зосередився на вивченні органічної матерії, знайденої в цьому метеориті. Він написав, що в метеориті містилися такі елементи, як вуглець, водень та кисень, а його композиція була дуже подібною до композиції торфу із долини річки Сомма, або до бурого вугілля із Рінколя, що поблизу Касселя. Таке відкриття спонукало до інтенсивних наукових дискусій, які продовжувалися і в 1870-х, і стосувалися в основному питання, чи може знайдена органічна матерія мати біологічне походження.[2]

Композиція та класифікація ред.

Оргей  — один із п'яти відомих метеоритів, що належать до хондритів групи CI (див. класифікацію метеоритів), при чому він є найбільшим із них (14 кг). Особливістю цієї групи є те, що метеорити, що до неї належать, мають хімічний склад, у своїй основі ідентичний до хімічного складу Сонця, за винятком лише таких газоподібних елементів, як водень та гелій.

Через його надзвичайно примітивну композицію та порівняно велику масу, Orgueil є одним із найкраще досліджених метеоритів. Визначним відкриттям, зробленим в результаті дослідження уламків метеорита Orgueil, була висока концентрація ізотопно аномального ксенону, який отримав назву «ксенон-HL» (англ. xenon-HL). Носієм цього газу є надзвичайно дрібний алмазний пил, який є старшим за саму сонячну систему, і сьогодні відомий як досонячні зерна.

У 1962 році Неґі та ін. оголосили про відкриття «впорядкованих елементів», закованих у метеориті Оргей , які, як припускалося, могли виявитись біологічними структурами позаземного походження. Ці елементи пізніше виявились або пилком (в тому числі пилком жовтозілля Якова) та грибковими спорами (Фітч та Андерс, 1963), якими був забруднений зразок, або ж кристалами мінералу олівін.

Містифікація ред.

У 1965 році фрагмент метеорита Оргей , який зберігався у запечатаному скляному контейнері з моменту його віднайдення, як виявилося, містив насіннєву капсулу, заковану в його нутрі, тоді як початковий склянистий зовнішній шар залишався на позір неторканим.[3] Попри великий початковий азарт науковців, насіннєва капсула виявилася насіниною ситника пониклого, приклеєною до уламка й замаскованою за допомогою вугільного пилу. Зовнішня кірка плавлення, яка прикривала цю капсулу, була лише клеєм. Хоча порушник-містифікатор залишився невідомим, вважається, що ціллю містифікації був вплив на дебати, які точилися у XIX столітті навколо можливості самозародження, — шляхом наочної демонстрації перетворення неорганічної матерії в біологічну.

Твердження про знайдені скам'янілості ред.

Річард Гувер із NASA заявив, що метеорит Оргей містить скам'янілості, окремі з яких є подібними до відомих земних видів.[4] Гувер раніше вже стверджував про присутність скам'янілостей і в складі метеорита Murchison. Однак NASA офіційно відмежувались від заяв Гувера, пославшись на відсутність експертних оцінок його досліджень.[5]

Примітки ред.

  1. (англ.)Orgueil. Meteoritical Bulletin Database. The Meteoritical Society.
  2. (англ.)Burke, John G. (1986). Cosmic Debris: Meteorites in History. Berkeley and Los Angeles, California: University of California Press. с. 168–169. ISBN 0-520-05651-5.
  3. (англ.)The Orgueil Meteorite, 1864. The Museum of Hoaxes. Архів оригіналу за 28 липня 2014. Процитовано 16-04-2014.
  4. (англ.)Hoover, Richard B. (2011). Fossils of Cyanobacteria in CI1 Carbonaceous Meteorites: Implications to Life on Comets, Europa, and Enceladus (PDF). Journal of Cosmology. 13. Архів оригіналу (PDF) за 4 жовтня 2018. Процитовано 5 березня 2011.
  5. (англ.)NASA shoots down alien fossil claims. ABC News. 7 March 2011. Архів оригіналу за 29 червня 2011. Процитовано 7 березня 2011. {{cite news}}: |first= з пропущеним |last= (довідка)

Література ред.

  • Nagy B, Claus G, Hennessy DJ (1962) Organic Particles Embedded in Minerals in Orgueil and Ivuna Carbonaceous Chondrites. Nature 193 (4821) p. 1129
  • Fitch FW, Anders E (1963) Organized Element — Possible Identification in Orgueil Meteorite. Science 140 (357) p. 1097
  • Gilmour I, Wright I, Wright J 'Origins of Earth and Life', The Open University, 1997, ISBN 0-7492-8182-0

Посилання ред.