HMS Volage (R41)
«Волейдж» (англ. HMS Volage (R41) — військовий корабель, ескадрений міноносець типу «V» Королівського військово-морського флоту Великої Британії часів Другої світової та Холодної воєн.
| «Волейдж» (R41) | ||
|---|---|---|
| HMS Volage (R41) | ||
 | ||
| Британський есмінець «Волейдж». 22 травня 1944 | ||
| Служба | ||
| Тип/клас | ескадрений міноносець типу «V» | |
| Держава прапора | .svg){kind=small} Велика Британія
| |
| Належність |  Військово-морські сили Великої Британії
| |
| На честь | шостий корабель флоту на ім'я «Волейдж»[Прим. 1] | |
| Корабельня | J. Samuel White, Коуз | |
| Замовлено | 1 вересня 1941 | |
| Закладено | 31 грудня 1942 | |
| Спущено на воду | 15 грудня 1943 | |
| Введено в експлуатацію | 26 травня 1944 | |
| На службі | 1944-1956 | |
| Перекваліфікований | на фрегат типу 15 | |
| Статус | 28 жовтня 1972 року проданий на брухт | |
| Нагороди | 1 бойова відзнака[Прим. 2][1] | |
| Бойовий досвід | Друга світова війна Арктичні конвої Інцидент у протоці Корфу | |
| Ідентифікація | ||
| Параметри | ||
| Тоннаж | 1 806 тонн/2 091 тонна (стандартна) | |
| Довжина | 111 м | |
| Ширина | 10,87 м | |
| Осадка | 3 м | |
| Технічні дані | ||
| Рухова установка | 2 × парових турбіни Parsons 3 × парових котли Admiralty | |
| Гвинти | 2 | |
| Потужність | 40 000 к.с. | |
| Швидкість | 37 вузлів (69 км/год) | |
| Дальність плавання | 4 860 миль (9 000 км) на швидкості 29 вузлів | |
| Екіпаж | 180 офіцерів та матросів | |
| Озброєння | ||
| Артилерія | 4 × 120-мм гармати QF Mark XII | |
| Торпедно-мінне озброєння | 8 (2 × 4) × 533-мм торпедних апаратів 20 глибинних бомб | |
| Зенітне озброєння | 2 (1 × 2) × 40-мм зенітних гармати Bofors L60 6 (2 × 2; 2 × 1) × 20-мм автоматичних зенітних гармат «Ерлікон» | |
Ескадрений міноносець «Волейдж» закладений 31 грудня 1942 року на верфі компанії J. Samuel White на острові Коуз. 15 грудня 1943 року він був спущений на воду, а 26 травня 1944 року увійшов до складу Королівських ВМС Великої Британії. Есмінець взяв участь у бойових діях на морі в Другій світовій війні, бився у Північній Атлантиці, біля берегів Європи, супроводжував арктичні та атлантичні конвої. За проявлену мужність та стійкість у боях бойовий корабель заохочений бойовою відзнакою[1].
Бойовий шлях ред.
1944 ред.
17 липня разом з іншими кораблями британського флоту прикривав авіаносну групу з авіаносців «Формідабл», «Індіфатігебл» та «Фьюріос»[Прим. 3], що проводили чергову спробу атакувати німецький лінійний корабель «Тірпіц» у норвезькому фіорді Каафіорд.
З 17 до 23 вересня 1944 року есмінець супроводжував конвой JW 60[Прим. 4] до Мурманська та зворотний конвой RA 60.
Див. також ред.
Посилання ред.
- HMS Volage (R 41). на uboat.net. Архів оригіналу за 3 серпня 2020. Процитовано 22 березня 2020. (англ.)
- HMS VOLAGE (R 41) - V-class Destroyer. на naval-history.net. Архів оригіналу за 3 вересня 2020. Процитовано 22 березня 2020. (англ.)
Література ред.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: HMS Volage (R41) |
- Critchley, Mike (1982). British Warships Since 1945: Part 3: Destroyers. Liskeard, UK: Maritime Books. ISBN 0-9506323-9-2.
- Raven, Alan; Roberts, John (1978). War Built Destroyers O to Z Classes. London: Bivouac Books. ISBN 0-85680-010-4.
- Whitley, M. J. (1988). Destroyers of World War 2. Annapolis, Maryland: Naval Institute Press. ISBN 0-87021-326-1.
Примітки ред.
- Виноски
- ↑ Неспокійний.
- ↑ 1 бойова відзнака за участь у кампаніях та битвах Другої світової війни: за арктичні конвої (1944).
- ↑ До складу ударного угруповання флоту на операцію «Маскот» входили: лінкор «Герцог Йоркський», авіаносці «Формідабл», «Індіфатігебл» та «Фьюріос», крейсери «Беллона», «Кент», «Девоншир» і «Джамайка», есмінці: «Марна», «Матчлес», «Мілн», «Мушкетір», «Нубіан», «Скордж», «Верулам», «Віджілент», «Віраго», «Волейдж», «Бульдог», «Алгонкін» та «Сіу»; фрегати «Бурже», «Гост» і «Інмен».
- ↑ До складу ескорту конвою JW 60 входили: ескортні авіаносці «Страйкер» і «Кампаніа», лінкор «Родні», легкий крейсер «Дайадем», есмінці «Марна», «Мілн», «Метеор», «Маскітер», «Венус», «Саумарез», «Скорпіон», «Верулам», «Віраго», «Волейдж», канадські «Алгонкін» і «Сіу».
- Джерела