HD219749
зоря в сузір'ї Андромеди
(Перенаправлено з HIP115036)
| Дані дослідження Епоха J2000,0 | |
|---|---|
| Сузір'я | |
| Пряме піднесення | 23г 17х 56,01с |
| Схилення | +45° 29′ 20,1″ |
| Видима величина (V) | 6,48[1] |
| Характеристики | |
| Спектральний клас | B9 |
| показник кольору U−B | -0,27 |
| яскравість B | 6,440±0,004[2] |
| показник кольору B−V | -0,037±0,006[2] |
| яскравість V | 6,486±0,005[2] |
| Тип змінності | |
| Дані фотометрії Стрьомґрена | |
| колір b−y | -0,01 |
| індекс m1 | 0,12 |
| індекс c1 | 0,76 |
| індекс Hβ | 2,77[1] |
| Дані фотометрії Гіппаркос | |
| Максимальна яскравість | 6,460[2] |
| Мінімальна яскравість | 6,500[2] |
| Період фотометричної змінності зорі |
1,62[2] доби |
| Астрометрія | |
| Власний рух (μ) | за пр. піднес.: 23,93± 0,49[2] мас/рік |
| Паралакс (π) | 5,98 ± 0,76[2] мас |
| Відстань | 545,41 світлових років 167,22 парсек |
| Подробиці | |
| Маса | M☉ |
| Обертання | Vsin(i)=75[3]км/сек |
| Інші позначення | |
| Посилання | |
| SIMBAD | дані для HD219749 |
HD219749 — хімічно пекулярна зоря спектрального класу B9 й має видиму зоряну величину в смузі V приблизно 6,5.[1] Вона розташована на відстані близько 545,4 світлових років від Сонця.[2]
Фізичні характеристики ред.
Зоря HD219749 обертається досить швидко навколо своєї осі. Проєкція її екваторіальної швидкості на промінь зору становить Vsin(i)= 75км/сек.[3] Телескоп Гіппаркос зареєстрував фотометричну змінність даної зорі з періодом 1,62 доби в межах від Hmin= 6,50 до Hmax= 6,46.[2]
Пекулярний хімічний склад ред.
Зоряна атмосфера HD219749 має підвищений вміст Si .[1]
Магнітне поле ред.
Спектр даної зорі вказує на наявність магнітного поля у її зоряній атмосфері. Напруженість повздовжної компоненти поля оціненої з аналізу становить 1000,5± 412,1 Гаус.[4]
Див. також ред.
Джерела ред.
- ↑ а б в г Renson P., Manfroid J., General catalogue of Ap, HgMn and Am stars, 2009, A&A...498..961
- ↑ а б в г д е ж и к л м ESA, 1997, The Hipparcos Catalogue, ESA SP-1200
- ↑ а б Royer F. et al. 2002, 'Rotational velocities of A-type stars', Astron. & Astrophys. 393, 897
- ↑ Bychkov V.D., Bychkova L.V., Madej J., 2003, 'Catalogue of averaged stellar effective magnetic fields', Astron. Astrophys. 407, 631
|
Це незавершена стаття з астрономії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |