HD173650
зоря в сузір'ї Геркулеса
Дані дослідження Епоха J2000,0 | |
---|---|
Сузір'я | |
Пряме піднесення | 18г 45х 35,62с |
Схилення | +21° 59′ 4,9″ |
Видима величина (V) | 6,53[1] |
Характеристики | |
Спектральний клас | A0 |
показник кольору U−B | -0,09 |
яскравість B | 6,537±0,002[2] |
показник кольору B−V | 0,017±0,003[2] |
яскравість V | 6,524±0,003[2] |
Тип змінності | |
Дані фотометрії Стрьомґрена | |
колір b−y | 0,04 |
індекс m1 | 0,12 |
індекс c1 | 0,94 |
індекс Hβ | 2,78[1] |
Дані фотометрії Гіппаркос | |
Максимальна яскравість | 6,510[2] |
Мінімальна яскравість | 6,560[2] |
Період фотометричної змінності зорі |
9,97[2] доби |
Астрометрія | |
Власний рух (μ) | за пр. піднес.: 5,87± 0,47[2] мас/рік |
Паралакс (π) | 4,66 ± 0,74[2] мас |
Відстань | 699,91 світлових років 214,59 парсек |
Подробиці | |
Маса | M☉ |
Ефективна температура | 10000[3] K |
lg g | 3.0[3] |
Металічність [Fe/H] | -0.75[3] |
Обертання | Vsin(i)=33[4]км/сек |
Інші позначення | |
Посилання | |
SIMBAD | дані для HD173650 |
HD173650 — хімічно пекулярна зоря спектрального класу A0, що має видиму зоряну величину в смузі V приблизно 6,5.[1] Вона розташована на відстані близько 699,9 світлових років від Сонця.[2]
Фізичні характеристики ред.
Зоря HD173650 обертається порівняно повільно навколо своєї осі. Проєкція її екваторіальної швидкості на промінь зору становить Vsin(i)= 33км/сек.[4] Телескоп Гіппаркос зареєстрував фотометричну змінність даної зорі з періодом 9,97 доби в межах від Hmin= 6,56 до Hmax= 6,51.[2]
Пекулярний хімічний склад ред.
Зоряна атмосфера HD173650 має підвищений вміст Si .[1]
Магнітне поле ред.
Спектр даної зорі вказує на наявність магнітного поля у її зоряній атмосфері. Напруженість повздовжної компоненти поля оціненої з аналізу наявних ліній металів становить 326,3± 275,9 Гаус.[5]
Див. також ред.
Джерела ред.
- ↑ а б в г Renson P., Manfroid J., General catalogue of Ap, HgMn and Am stars, 2009, A&A...498..961
- ↑ а б в г д е ж и к л м ESA, 1997, The Hipparcos Catalogue, ESA SP-1200
- ↑ а б в WOLFF S.C., A spectroscopic and photometric study of the Ap stars, 1967, Astrophys. J., Suppl. Ser., 15, 21-59
- ↑ а б Royer F. et al. 2002, 'Rotational velocities of A-type stars', Astron. & Astrophys. 393, 897
- ↑ Bychkov V.D., Bychkova L.V., Madej J., 2003, 'Catalogue of averaged stellar effective magnetic fields', Astron. Astrophys. 407, 631
Це незавершена стаття з астрономії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |