Gymnocalycium buenekeri
| Gymnocalycium buenekeri Гімнокаліціум Бюнекера | ||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||
| Gymnocalycium buenekeri Swales, 1978 | ||||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||||
|
Gymnocalycium buenekeri (укр. Гімнокаліціум Бюнекера)[2] — сукулентна рослина з роду гімнокаліціум (Gymnocalycium) родини кактусових (Cactaceae).
Історія ред.
Вид вперше описаний Сволсом (G. J. Swales) у 1978 році у виданні англ. «Cactus and Succulent Journal of Great Britain»[3].
Етимологія ред.
Видова назва дана на честь Рудольфа Генріха Бюнекера — збирача кактусів німецького походження зі штату Ріу-Гранді-ду-Сул, зятя німецького дослідника кактусної флори Бразилії Леопольдо Горста (1941—1987; нім. Leopoldo Horst) та батька збирача катусів Руді Бюнекера.[4]
Ареал і екологія ред.
Gymnocalycium buenekeri є ендемічною рослиною Бразилії. Ареал розташований у штаті Ріу-Гранді-ду-Сул.
Морфологічний опис ред.
| Орган | Опис |
|---|---|
| Рослини | формують групи. |
| Стебло | від приплюснуто-кулястого до коротко-циліндричного, темно-зелене, матове, до 15 см заввишки і 10 см або більше в діаметрі. |
| Епідерміс | |
| Ребра | зазвичай 5, широкі, округлі, з неглибокими борозенками між ареолами. |
| Ареоли | |
| Аксили | |
| Центральні колючки | відсутні. |
| Радіальні колючки | 3-5, жорсткі, трохи зігнуті, блідо-жовті, з віком коричневіють, до 2,5 см завдовжки. |
| Квіти | світло-персикові або рожеві, близько 4,5 см завдовжки і 6,5 см в діаметрі. |
| Бутони | |
| Зовнішні пелюстки | |
| Внутрішні пелюстки | |
| Тичинки | |
| Маточка | |
| Плоди | циліндричні або яйцеподібні, зелені. |
| Насіння |
Чисельність, охоронний статус та заходи по збереженню ред.
Охороняється Конвенцією про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES).[5]
Систематика ред.
У низці джерел, зокрема на сайті спільного інтернет-проекту Королівських ботанічних садів у К'ю і Міссурійського ботанічного саду «The Plant List» Gymnocalycium buenekeri розглядається як підвид Gymnocalycium horstii (Gymnocalycium horstii subsp. buenekeri (Swales) P.J.Braun & Hofacker)[6] Прийнятий як окремий вид Едвардом Фредеріком Андерсоном — членом Робочої групи Міжнародної організації з вивчення сукулентних рослин (IOS), колишнім її президентом у його фундаментальній монографії з родини кактусових «The Cactus Family».
Примітки ред.
- ↑ [[[Біологічна класифікація|Классификация]] рода Gymnocalycium по [[Ганс Тілль|Х. Тиллю]] (Н. Till, 2003) (рос.). Архів оригіналу за 18 травня 2021. Процитовано 14 серпня 2020. Классификация рода Gymnocalycium по Х. Тиллю (Н. Till, 2003) (рос.)]
- ↑ Українська назва є транскрибуванням та/або перекладом латинської назви авторами статті і в авторитетних україномовних джерелах не знайдена.
- ↑ Cactus and Succulent Journal of Great Britain 40(4): 97. 1978.
- ↑ Urs Eggli, Leonard E. Newton. Etymological Dictionary of Succulent Plant Names (укр. Етимологічний словник назв сукулентних рослин). — Berlin/Heidelberg : Springer, 2010. — С. 33. — ISBN 978-3-642-05597-3. (англ.)
- ↑ Gymnocalycium buenekeri. CITES.[недоступне посилання] (англ.)
- ↑ Gymnocalycium horstii subsp. buenekeri (Swales) P.J.Braun & Hofacker. The Plant List ((англ.)) . Royal Botanic Gardens, Kew & Missouri Botanical Garden. Процитовано 06.07.2020.
Література ред.
- Ян Ван дер Неер. Все о кактусах. — Санкт-Петербург : ООО „СЗКЭО“ Кристалл», 2004. — 208 с. — ISBN 5-306-00348-6. (рос.)
- Hunt, D. R. CITES Cactaceae Checklist (ed. 2). — Richmond : Royal Botanic Gardens Kew, 1999. — 315 с. — ISBN 970-9000-20-9. (англ.)
- John Pilbeam. Gymnocalycium. A Collector's Guide. — A.A. BALKEMA / ROTTERDAM / BROOKFIELD, 1995. — 191 с. — ISBN 9789054101925. (англ.)
- Edward F. Anderson. The Cactus Family. — Portland, Or., USA : Timber Press, 2001. — 776 с. — ISBN 978-0881924985. (англ.)
- Hunt, D., Taylor, N. & Graham, C. The New Cactus Lexicon. — Milborne Port : DH Books, 2006. — 899 с. — ISBN 978-0953813445. (англ.)
- Backeberg, Curt. Das Kakteenlexikon. — Jena : Fischer, VEB, 1979. — 822 с. — ISBN 978-3437201790. (нім.)
Джерела ред.
- Gymnocalycium buenekeri. Королівські ботанічні сади в К'ю. Процитовано 7.08.2020. (англ.)
- Gymnocalycium buenekeri. Desert-tropicals. Процитовано 7.08.2020.[недоступне посилання] (англ.)
- Gymnocalycium buenekeri. Tropicos. Міссурійський ботанічний сад. Процитовано 7.08.2020. (англ.)
- Gymnocalycium buenekeri. Cactiguide. Архів оригіналу за 19 жовтня 2017. Процитовано 7.08.2020.(англ.)
- Gymnocalycium buenekeri. Cactus and Succulent Field Number Finder — Results (укр. Польові номера результатів знахідок кактусів і сукулентів). Процитовано 7.08.2020. (англ.)
- Gymnocalycium buenekeri. Plantsystematics. Процитовано 7.08.2020. (англ.)
- Gymnocalycium buenekeri. Dave's Garden. Архів оригіналу за 7 вересня 2012. Процитовано 7.08.2020. (англ.)
- Gymnocalycium buenekeri Swales. Llifle. Encyclopedias of living forms. Архів оригіналу за 8 серпня 2020. Процитовано 7.08.2020. (англ.)
- Gymnocalycium buenekeri. Cactus art. The world of cacti & succulents. Процитовано 7.08.2020. (англ.)
- Gymnocalycium buenekeri. Gymnocalycium Galerie. Архів оригіналу за 30 жовтня 2020. Процитовано 7.08.2020. (фр.)
- Gymnocalycium buenekeri Swales 1978. Encyclopédie des Cactus, Plantes Grasses et Succulentes (укр. Енциклопедія кактусів, сукулентних рослин і трав)]. Процитовано 7.08.2020. (фр.)
- Gymnocalycium buenekeri. База данных по роду Gymnocalycium – Gymnocalycium Genus Database. Процитовано 7.08.2020. (рос.)
- Gymnocalycium buenekeri. Московський клуб любителів кактусів. Архів оригіналу за 12.06.2018. Процитовано 7.08.2020. (рос.)
- Gymnocalycium buenekeri Swales 1978. Український сайт про кактуси та кактусистів (рос.). Архів оригіналу за 29 жовтня 2020. Процитовано 7.08.2020. (рос.)