Вікіпедія

Ansaldo

(Перенаправлено з Gio. Ansaldo & C.)

Ansaldo (Ансальдо) — з 1853 року італійський виробник локомотивів, кораблів, автомобілів, літаків, підводних човнів, трамваїв та бронетехніки. Штаб-квартира розташована в місті Генуя. У 1904 році компанію купує промисловець Фердінандо Марія Перроне, а у 1948 році — компанія Finmeccanica. У 1932 році компанія припинила виробництво автомобілів.

Ansaldo
Gio. Ansaldo & C.
Тип Акціонерне товариство
Форма власності S.p.A.
Галузь Машинобудування
Доля 1904 - компанію купує промисловець Фердінандо Марія Перроне
1948 - компанію купує фірма Finmeccanica
Попередник(и) AERd
Наступник(и)
(спадкоємці)		 Ansaldo Energia
Ansaldo Caldaie
Ansaldo Ricerche
Ansaldo Fuel Cells
Ansaldo Nucleare
AnsaldoBreda
Ansaldo STS
Nidec ASI
Засновано 1853
Засновник(и) Джованні Ансальдо
Раффаеле Рубаттіно
Джакомо Філіппо Пенко
Карло Бомбріні
Закриття (ліквідація) 1993
Причина закриття Поглинання
Штаб-квартира Генуя, Італія
Ключові особи Фердінандо Марія Перроне
Піо Перроне
Маріо Перроне
Агостіно Рокка
Уго Кавальєро
Гідо Сорія
Джузеппе Мацціні
Продукція Літаки
Автомобілі
Бронетехніка
Кораблі
Локомотиви
Підводні човни
Власник(и) Leonardo
Співробітники 80000 (1918)
Холдингова компанія Leonardo і Finmeccanica[d]
CMNS: Ansaldo у Вікісховищі

Заснування компанії ред.

Компанія Gio. Ansaldo & C була заснована в 1853 році групою генуезьких підприємців: Джованні Ансальдо, Раффаеле Рубаттіно, Джакомо Філіппо Пенко і Карло Бомбріні. Назву компанія отримала на честь головного акціонера Джованні Ансальдо.

Виробництво паровозів та кораблів ред.

До кінця XIX століття Ansaldo зосередилася на виробництві та ремонті техніки для залізниць Італії. Поступово, до початку XX століття, компанія розширилась, перетворившись в трест, який мав сім заводів і штат працівників в кількості 10 тисяч чоловік. Різноманітною стала і спеціалізація компанії. Тепер Ansaldo випускала не тільки паровози, а й кораблі, займалася механікою і металообробкою.

Ansaldo у власності Фердінандо Марія Перроне. Виробництво літаків ред.

 
Запуск італійського бойового корабля Giulio Cesare 1911 року у Генуї
 
Ansaldo SVA 5

У 1904 році трест був куплений промисловцем Фердінандо Марія Перроне. Протягом наступних двох десятиліть Перроне розвивав трест, зробивши з нього найбільшого в Королівстві Італія виробника озброєння. Цьому посприяли Італійсько-турецька війна, а також вступ Італії в Першу світову війну в 1915 році. Саме тоді різко збільшились військові замовлення. Ще в 1911 році Ansaldo був закладений і спущений з верфі в Генуї лінкор «Джуліо Чезаре», сумно відомий у СРСР під назвою «Новоросійськ». Почалося виробництво аеропланів. Якщо в 1914 році оціночна вартість Ansaldo становила близько 30 мільйонів лір, то до 1918 року ця сума збільшилася до 500 мільйонів. До цього часу на виробництві було зайнято 80 тисяч чоловік, а у володінні тресту було близько десятка підконтрольних йому компаній.

Ansaldo у державній власності ред.

У 1921 році у зв'язку із закінченням Першої світової війни і різким скороченням військових замовлень трест виявився в серйозній кризі, в результаті чого сім'я Перона відмовилася від нього, і Ansaldo був викуплений державою за участі Банку Італії.

Прихід до влади в Італії фашистів у 1922 році, що оголосили курс на мілітаризацію, тільки зміцнив позиції Ansaldo. У трест прийшов інженер і бізнесмен Агостіно Рокка, який перебудував структуру і організацію компанії. А фактичним адміністратором тресту став сенатор і секретар військового міністерства Уго Кавальєро, в майбутньому воєначальник, Маршал Італії.

У 20-30-ті роки Ansaldo випробувала себе виробником автомобілів. Пережила Світову економічну кризу кінця 20-х — початку 30-х років, припинивши лише виробництво літаків. Ведення Італії, починаючи з середини 30-х років, більш агресивної зовнішньої політики тільки ще більше розвивало компанію. Якщо в 1935 році нараховувалося 22 тисячі працівників, то 1943 року їх кількість збільшилася до 35 тисяч.

В середині 30-х років у співпраці з концерном FIAT на колишньому заводі боєприпасів в Генуї компанія почала виробництво танкеток CV3/33, а потім й інших видів бронетехніки. З FIAT поставляли вузли та агрегати, а на самому заводі у Генуї будувалися танки, бронеавтомобілі, САУ. Надалі цей завод став фактично єдиним, який виробляв бронетехніку для італійської армії.

 
Паровоз Ansaldo FS 113
 
Реклама Ansaldo 1918 року
 
Танкетка Carro CV3/33
 
Середній танк М13/40

У 1931 році зі стапелів судноверфі Ansaldo зійшов пасажирський океанський лайнер «Рекс», один з найкращих і найсучасніших того часу. Також в 30-х роках на верфях компанії було збудовано багато військових кораблів: лінкор «Літторіо», крейсери «Еудженіо ді Савойя», «Раймондо Монтекукколі», розпочато будівництво авіаносця «Аквіла». Після окупації гітлерівцями півночі Італії восени 1943 року компанія продовжувала працювати тепер уже на німецьку військову адміністрацію.

Виробництво електровозів та тепловозів. Закриття компанії ред.

Закінчення Другої світової війни і заборона для Італії випуску військової продукції послабили позиції Ansaldo і змусили переключитися на мирну продукцію: електровози та тепловози для залізниць Італії. У 1948 році Ansaldo перейшов під управління компанії Finmeccanica, нині відомої як Leonardo S.p.A..

У 50-60-х роках Ansaldo побудувала ще кілька лайнерів: «Андре Доріа» і «Мікеланджело», проте до кінця 60-х років відмовилася від суднобудування.

У 1993 році Ansaldo була поглинена компанією Finmeccanica і фактично перестала існувати.

Автомобілі Ansaldo ред.

Після закінчення Першої світової війни тимчасово відпала необхідність у виробництві військової техніки. Найбільші військові підприємства змушені були змінювати напрямок своєї діяльності, щоб не припиняти своє існування. Однією з привабливих галузей стало автомобілебудування. Саме так утворилося «Автомобільне товариство Ansaldo» на базі одного з найбільших промислових підприємств військової галузі Італії.

Наявність великих виробничих потужностей і добре розвинена технічна база дали пристойний старт для випуску якісних автомобілів. Ініціатором виробництва машин на італійському військовому підприємстві став головний інженер заводу Гідо Сорія. Така ідея його відвідала ще в 1914 році, про що він неодноразово заявляв директору концерну Піо Перроне.

Перший автомобіль Ansaldo 4А був створений в серпні 1919 року на заводі в Семп'єрдарені. За мірками того часу це був класичний автомобіль, призначений для середнього класу. Обладнана машина була 4-циліндровим двигуном з верхнім розподільчим валом. Робочий об'єм двигуна становив 1,8 літра, його потужність становила 35 кінських сил, а вага шасі не перевищувала 650 кг.

 
Ansaldo 4B

Уже в березні 1920 року ця модель надійшла в продаж, а у вересні виробництво перевели в Турин, де розташовувався авіаційний завод компанії. У той час відбувалися значні зміни керівництва корпорації. Головний акціонер компанії Banca Italiana di Sconto розорився, але все ж підприємству вдалося провести реструктуризацію і, незважаючи на всі перипетії, продовжити виробництво автомобілів.

7 березня 1923 року закінчилася повна перебудова компанії, яка в результаті отримала назву «Акціонерне товариство автомобілів Ansaldo». Колишній головний інженер заводу Гідо Сорія став директором нової компанії, а президентом призначили Джузеппе Мацціні.

 
Ansaldo 4C
 
Ansaldo 4C
 
Ansaldo 4C
 
Ansaldo 4C

У той же час відбулася і модернізація першого автомобіля. Нова модель стала випускатися під індексом Ansaldo 4С. Виробництво продовжувало розвиватися, і незабаром модельний ряд розширився автомобілем Ansaldo 6С, оснащеним 6-циліндровим двигуном, робочим об'ємом в 2 літра. Обидві моделі, до того ж, мали більш дорогі і комфортабельні модифікації, які відрізнялися більшою потужністю — це були авто Ansaldo 4CS і 6CS.

Ansaldo 4CS був оснащений рядним 4-циліндровим двигуном з верхнім розподільчим валом, з діаметром циліндра 72,5 мм і ходом поршня 120 мм, робочим об'ємом близько 2 літрів. Потужність цього авто становила 48 кінських сил. Коробка передач Ansaldo 4CS була механічною 3-ступінчастою. Автомобіль складався на лонжеронній рамі з барабанними гальмами на задніх колесах. Максимальна швидкість авто досягала 110 кілометрів на годину. У стандартній комплектації кузов типу купе був 4-місним, але в основному він виконувався на замовлення покупця.

В результаті Великої депресії, як назвали світову економічну кризу 1930 року, багато компаній змушені були припинити своє існування, не знайшовши виходу із ситуації. Але «Акціонерне товариство автомобілів Ansaldo» обмежилося швидкою модернізацією машин, що вироблялися.

Була здійснена спроба випуску максимально простого автомобіля, який отримав назву Tipo 10. Але через примітивну передню підвіску авто так і не стало конкурентоспроможним навіть відносно автомобілів FIAT 503 і FIAT 509. Удосконалені моделі Tipo 14 з батарейним запалюванням і Tipo 15 з розточеними циліндрами двигуна так і не змогли завоювати популярність серед публіки, навіть зі збільшенням потужності двигуна до 40 кінських сил. Тому компанія вирішила повернутися до виробництва великих автомобілів.

Наступними моделями, випущеними концерном Ansaldo, стали автомобілі Tipo 18 і Tipo 22, оснащені 6- і 8-циліндровими двигунами відповідно. Це були сучасні автомобілі, випущені згідно з усіма розробками і вимогами того часу. Але і вони не знайшли популярності, оскільки подолання економічної кризи зайняло практично все населення.

У 1932 році «Товариство з обмеженою відповідальністю автомобілів Ansaldo» було продано італійській автомобілебудівній корпорації Officine Meccaniche. В результаті компанія Ansaldo стала базою для створення іншої фірми — CAVA, початком діяльності якої стала збірка шасі, що залишилися від Ansaldo. Так було продано 400 останніх шасі цієї видатної автомобілебудівної компанії.

Ansaldo сьогодні ред.

Деякі компанії, контрольовані Finmeccanica (тепер Leonardo S.p.A.), як і раніше, несуть назву Ansaldo:

Продукція компанії ред.

Авіація ред.

Кораблі ред.

  • Impero (бойовий корабель)
  • Olbia (допоміжний крейсер)
  • Ostro (есмінець 1928 року)
  • Vedetta (оглядовий анти-підводний човен)
  • Zeffiro (есмінець 1928 року)

Підводні човни ред.

Залізнична техніка ред.

Дрезини ред.

Локомотиви ред.

Трамваї ред.

Список автомобілів Ansaldo ред.

Галерея ред.

Літаки
 
Ansaldo Baby (Sopwith Baby)
 
Ansaldo A.1 Balilla
 
Ansaldo SVA.1
 
Ansaldo SVA.5
 
Ansaldo SVA.9
 
Ansaldo SVA.10
 
Ansaldo A.120
 
Ansaldo A.300
 
Ansaldo AC.1 (Dewoitine D.1)
 
Ansaldo AC.2
Кораблі
 
Alberico da Barbiano
 
Alberto da Giussano
 
Andrea Doria
 
Aquila
 
ARA Garibaldi
 
ARA Pueyrredón
 
Aretusa
 
Augustus
 
Bartolomeo Colleoni
 
Borea
 
Cesare Rossarol
 
Città di Catania
 
Carlo Mirabello
 
Cristóbal Colón
 
Cristoforo Colombo
 
Eugenio di Savoia
 
Federico C.
 
Giulio Cesare
 
Impero
 
Kasuga
 
Leonardo da Vinci (лайнер)
 
Libia
 
Littorio
 
Luca Tarigo
 
Michelangelo
 
Nicolò Zeno
 
Nisshin
 
Raimondo Montecuccoli
 
Ramb I
 
Rex
 
Roma
Дрезини
 
FNM E.750
 
FS ALn 56
 
FS ALe 880
 
FS ALe 801
 
FS ALe 940
 
ACOTRAL MA 100
Локомотиви
 
FCL 353
 
FNM E.620
 
FNM E.640
 
FS 113
 
FS 215
 
FS 255
 
FS 290
 
FS 320
 
FS 410
 
FS 420
 
FS 510
 
FS 530
 
FS 552
 
FS 560
 
FS 600
 
FS 625
 
FS 630
 
FS 650
 
FS 656
 
FS 660
 
FS 680
 
FS 690
 
FS 740
 
FS 744
 
FS 746
 
FS 750
 
FS 835
 
FS 851
 
FS 910
 
FS D.341
 
FS D.342.4000
 
FS D.345
 
FS D.443
 
FS E.402A
 
FS E.402B
 
FS E.424
 
FS E.428
 
FS E.431
 
FS E.491
 
FS E.636
 
FS E.652
 
FS E.656
 
FS R.301
 
FS R.302
 
FS R.440
 
FS E.632
 
FS E.633
 
FS 640
 
HŽ 1061
 
Indian WG
 
SEK Μα
Трамваї
 
AMT 01-06
 
MN L.6 001—006
 
ATM serie 5000
 
ATM serie 5100
 
ATM serie 5200
 
ATM serie 7000
 
UITE serie 900

Джерела ред.

  • AA.VV., Storia dell'Ansaldo, a cura di Valerio Castronovo, vol. 1, «Le origini. 1853—1882», Roma, Laterza, 1994, ISBN 88-420-4557-8
  • Autorenkollektiv: Enzyklopädie des Automobils. Marken · Modelle · Technik. Weltbild-Verlag, Augsburg 1989
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ansaldo&oldid=41882251