Ку́зов[1] (від рос. кузов — «козуб», «кіш», «короб»)[2] — частина автомобіля, автобуса чи вантажівки, призначена для розміщення пасажирів та вантажу. Кузов кріпиться до рами автомобіля. Бувають також безрамні (тримальні) кузови, що виконують одночасно і функцію рами — до них кріплять інші вузли та агрегати автомобіля.

У вантажівки кузов складається з кабіни водія та вантажної платформи.

В Україні щодо кузова воза, саней традиційно вживалися такі назви, як ящик, короб, кіш, васа́г[3][4][5][6].

Історія розвитку ред.

Форма автомобіля залежить від компонування та конструкції, від матеріалів і технології виготовлення кузова. У свою чергу, виникнення нової форми змушує шукати нові технологічні прийоми та нові матеріали. На розвиток форми автомобіля впливають соціально-економічні чинники і, в силу особливої ​​якості автомобіля – його престижності, мода. Довговічність кузова пов'язана з його антикорозійною підготовкою. Антикорозійний захист досягається використанням як спеціальних матеріалів самого кузова, так і матеріалів покриття кузова. Як поверхневий захист використовують оцинкування та лакофарбове покриття.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Кузов // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9.
  3. Ящик // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  4. Короб // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
  5. Кіш // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
  6. Васаг // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2022.

Джерела ред.

  • Будова автомобілів / Ю.І.Боровських, Ю.В.Буральов, К.А.Морозов. — Київ: Вища школа, 1991 (1988). — 303 с. — ISBN 5-11-003669-1. С.284-293

Посилання ред.