9-й піхотний полк (Австро-Угорщина)
9-й Галицький піхотний полк графа Клерфе (нім. k.u.k. Galizisches Infanterie Regiment "Graf Clerfait" Nr. 9) — піхотний полк Спільної армії Збройних сил Австро-Угорщини. Полк, з найбільшою кількістю українців у своєму складі.[1]
| 9-й Галицький піхотний полк графа Клерфе | |
|---|---|
 Каппен 9-го Галицького піхотного полку | |
| На службі | 1745–1918 |
| Країна |
 Австрійська імперія →.svg){kind=small} Австро-Угорщина |
| Вид |
 Сухопутні війська |
| Тип | піхота |
| Оборонець | Граф Клерфе де Круа |
| Кольори | |
| Річниці | 4 червня, битва при Мадженті (1859) |
| Війни/битви | |
Історія ред.
Полк було створено в 1725 році.
У 1888 році полк отримав «навіки» ім'я фельдмаршала Франца Себастьяна Карла Жозефа Клерфайта де Круа.
Штаб–квартири: Сібіу (1868), Оломоуць (1869–1880), Маглай (188–1881), Львів (1882–1888), Ярослав (1888–1902), Перемишль (1902–1914). Округ поповнення №9 Стрий на території 10-го армійського корпусу.
Полкове свято відзначалося 4 червня, в пам'ять битви при Мадженті в Австро-італо-французькій війні (1859).
Бойовий шлях ред.
Брав участь в австро-турецьких війнах, Семирічній війні, Наполеонівських війнах, Австро-прусській війні та в Угорській революції.
В 1914 році полк вирушив на Італійський фронт Першої світової війни. Згодом полк був переведений на Східний фронт, брав участь в боях за гору Маківка (1915).
Склад ред.
- 1-й батальйон (1903–1914: Перемишль);
- 2-й батальйон (1903–1914: Стрий);
- 3-й батальйон (1903–1905: Перемишль; 1906–1914: Радимно);
- 4-й батальйон (1903–1914: Перемишль).
Національний склад (1914):
- 73% — українці;
- 20% — поляки;
- 7% — інші національності.[2]
Почесні шефи ред.
- 1725–1775: фельдмаршал Франсіско Лос Ріос де Гутьєррес;
- 1775–1798: граф Франц Себастьян Карл Жозеф Клерфайт де Круа;
- 1802–1823: князь Адам Казимир Чорторийський;
- 1825–1823: фельдмаршал-лейтенант Фрідріх Вільгельм Бельгікус фон Бентхайм-Штайнфурт;
- 1839–1868: фельдцейхмейстер Прокоп фон Гартман-Кларштейн;
- 1869–1874: фельдцейхмейстер Карл фон Мертенс;
- 1874–1888: фельдцейхмейстер Фрідріх Пакенж фон Кільштедт.
-
Граф Клерфе де Круа -
-
Фрідріх Бельгікус фон Бентхайм-Штайнфурт
Командування ред.
- 1868–1869: полковник Фердинанд фон Рюбер;
- 1869–1873: полковник Рудольф Краутнер фон Татенбург;
- ? – 1877: полковник Гвідо фон Кобер;
- 1877–1878: полковник Ніколас Лауперт;
- 1879–1883: полковник Генріх Пелікан;
- 1883–1887: полковник Еміль фон Андерс;
- 1887–1889: полковник Фрідріх Правда;
- 1889–1893: полковник Леопольд фон Грівичич;
- 1893–1898: полковник Артур Йонак фон Фрейенвальд;
- 1898–1904: полковник Карл Фрайгер Даублескі фон Штернек цу Еренштайн;
- 1904–1907: полковник Річард Шрайер;
- 1907–1910: полковник Франц Шрайттер фон Шварценфельд;
- 1910–1914: полковник Фелікс Кір-Соболевський;
- 1914–1916: полковник Людвіг Кеммель-Шустер фон Мегіфал.[2]
Підпорядкування ред.
Полк входив до складу 10-го корпусу 24-ї піхотної дивізії. Станом на серпень 1914 р. 4 батальйон полку входили в 47-му піхотну бригаду.
15 червня 1918 р. – 3 батальйони в 7-й піхотній бригаді, 4-й батальйон перейшов до 109-го піхотного полку під №1. 15 жовтня 1918 – 3 батальйони були в складі 7-ї піхотної бригади.
Однострій ред.
-
Полковник 9-го піхотного полку. -
Мундир кадета–заступника офіцера 9-го піхотного полку.
_in_Paradeadjustierung.png)
Військовослужбовці ред.
- Вільгельм Лобковіц (1893, Фрідек – 1938, Бутовський полігон) ― майор Збройних сил Австро-Угорщини, начальником оперативної частини армійської групи 10 корпусу ЗС Австро-Угорщини. Отаман УГА;
- Альфред Редль (1864, Львів – 1913, Відень) ― полковник, начальник бюро збору інформації військової розвідки Австрії, начальник штабу VIII армії ЗС Австро-Угорщини.
Примітки ред.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 18 серпня 2020. Процитовано 18 квітня 2022.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ а б Österreich-Ungarns Bewaffnete Macht. www.mlorenz.at. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 26 березня 2022.