Маглай
Маглай (босн. і хорв. Maglaj, серб. Маглај) — місто у північній частині Боснії і Герцеговини, у Зеницько-Добойському кантоні Федерації Боснії та Герцеговини, адміністративний центр однойменної громади. Через місто протікає річка Босна.
| Місто
Маглай
Maglaj/Маглај .jpg)
Координати 44°32′47″ пн. ш. 18°06′10″ сх. д.H G O
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Історія ред.
18 вересня 1408 угорський король Сигізмунд Люксембург написав у своїй знаменитій хартії «Sub castro nostro Maglay» (Під нашою фортецею Маглай). Посол Угорщини у Боснії та Герцеговині Імре Варга передав начальникові Мехмеду Мустабашичу автентичні копії двох середньовічних угорських грамот, виданих 18 і 21 вересня, у яких уперше згадується назва міста Маглай і які свідчать, що Сигізмунд Люксембург проживав у Маглаї 1408 року. Оригінали цих документів є в архівах Братислави, а автентичні копії —— у Національному архіві Угорщини.
Однак на місто Маглай також опосередковано посилається дещо раніша писемна згадка у грамоті Степана Остої Дубровчанина від 31 січня 1399 р. «Va slavnoj vojsci va lišnici», де припускається, що він і його військо таборували у теперішній Лієшниці, що поблизу Маглая.
В історичному сенсі особливо важлива територія Старога міста, де до сьогодні збереглася твердиня і три мечеті.
У 1929—1941 роках Маглай належав до Врбаської бановини Королівства Югославія, а з 1941 до 1945 року входив до складу великої жупи Усора-Солі Незалежної Держави Хорватії.
До Боснійської війни Маглай був промисловим центром, де працював целюлозно-паперовий комбінат «Натрон», але під час війни його виробничі потужності зазнали сильних воєнних руйнувань. 2005 року «Натрон» було приватизовано і тепер він називається «Натрон-Хаят». Його роль в економічному розвитку муніципалітету Маглай визначальна.
В ході Боснійської війни, у 1993—1994 роках, місто пережило тривалу облогу силами боснійських сербів. Тоді ця місцевість стала ареною важких боїв, а населення доводилося забезпечувати скиданням гуманітарної допомоги з повітря. Маглай досі потерпає від спустошень, заподіяних йому протягом війни 1992—1995 років.
Місто також постраждало під час повені 16 травня 2014.[3] Хоча повені трапляються тут мало не щороку, ця була настільки значною, що чимало жителів втратили свої житла та майно.
Населення ред.
| Маглай | ||||||
| рік перепису | 2013[4] | 1991[5] | 1981[6] | 1971[7] | ||
| мусульмани | — | 4.292 (53,94%) | 3.422 (49,50%) | 3.421 (57,48%) | ||
| хорвати | — | 446 (5,605%) | 416 (6,018%) | 582 (9,778%) | ||
| серби | — | 1.975 (24,82%) | 1.585 (22,93%) | 1.593 (26,76%) | ||
| югослави | — | 1.026 (12,89%) | 1.419 (20,53%) | 197 (3,310%) | ||
| албанці | — | — | 15 (0,217%) | 10 (0,168%) | ||
| македонці | — | — | 1 (0,014%) | 1 (0,017%) | ||
| словенці | — | — | 11 (0,159%) | 22 (0,370%) | ||
| чорногорці | — | — | 14 (0,203%) | 14 (0,235%) | ||
| інші | — | 218 (2,740%) | 30 (0,434%) | 112 (1,882%) | ||
| загалом | 6.438 | 7.957 | 6.913 | 5.952 | ||
Відомі уродженці ред.
- Ружа Томашич — політик, хорватська євродепутатка
Примітки ред.
- ↑ Rezultati lokalnih izbora 2016. za načelnika za općinu Maglaj. izbori.ba. Архів оригіналу за 30 жовтня 2017. Процитовано 23. 11. 2016.
- ↑ Sistematski spisak općina i naseljenih mjesta u Bosni i Hercegovini (PDF). fzs.ba. Архів оригіналу (PDF) за 5 березень 2016. Процитовано 12. 12. 2015.
- ↑ Osmic, Lejla. In Pictures: Severe flooding in Bosnia. www.aljazeera.com. Архів оригіналу за 29 жовтня 2019. Процитовано 3 червня 2015.
- ↑ Naselje Žepče. nasbih.com. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 6. 12. 2015.
- ↑ Nacionalni sastav stanovništva Republike Bosne i Hercegovine 1991.(str. 128) (PDF). fzs.ba. Архів оригіналу (PDF) за 22 грудня 2018. Процитовано 6. 12. 2015.
- ↑ Nacionalni sastav stanovništva SFR Jugoslavije 1981 (PDF). stat.gov.rs. Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 6. 12. 2015.
- ↑ Nacionalni sastav stanovništva SFR Jugoslavije 1971 (PDF). stat.gov.rs. Процитовано 6. 12. 2015.
Посилання ред.
- Офіційний сайт громади Маглай [Архівовано 15 травня 2021 у Wayback Machine.] (босн.)
- Неофіційний міський сайт Маглая [Архівовано 14 травня 2021 у Wayback Machine.] (босн.)
- Слідами Боснійського Королівства [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] - Туристичний маршрут у середньовічну Боснію (англ.)
Література ред.
- Maglaj na tragovima prošlosti, Adin Ljuca (Dio o historiji) (босн.)
- Zemaljski muzej - Naučno–istraživačka djelatnost u oblasti prahistorijske arheologije-PERIOD OD 1888. DO 1918. GODINE-Kraljevine u Gornjem Šeheru (Maglaj), neolitsko naselje (1906.–1908. godina) (босн.)