1621 в Україні

← 1620 1619 1618 1621 в Україні → 1622 1623 1624
Десятиліття:
Див. також:	Інші події 1621 Список років в Україні

Події

• 1-29 вересня — тривала Хотинська битва, в якій війська Речі Посполитої з українськими козаками зупинили наступ Османської імперії.
• 8 жовтня — укладено Хотинський мирний договір. Османи отримали Хотин, але зобов'язалися не нападати на Україну.
• Від татарського набігу потерпіли землі біля Луцька та в Карпатах — зокрема, Снятин, Стебник й Коломия.
• В час всієї кампанії за завданням Петра Сагайдачного в Чорному морі діяв козацький флот у складі 200 чайок і 10 тисяч козаків, в часі цього походу товариство здобуло Трапезунд і Синоп.

Особи

Народились

• 30 січня Ракоці Дєрдь II (угор. II. Rákóczi György; пом. 1660) — Великий князь Семигородський (з 1648), мав дружні стосунки з Україною, тому у 1656 р. був створений військовий союз Семигороду, України і Швеції проти Польщі (див. Шведський потоп). 1657 р. Ракоці, за допомогою українських і шведських військ, вдалося захопити значну частину Польщі, включно з Краковом і Варшавою, але він виявився нездібним полководцем та політиком. Б. Хмельницький змушений був відкликати полковника Антона Ждановича з козацьким військом в Україну, і Ракоці, зданий на власні сили, був оточений польським військом і 23 липня 1657 р. був змушений капітулювати під Чорним Островом на Поділлі.

• • Дем'я́н Ігнатович (також відомий як Многогрі́шний) (1621 — пом. 1703) — 3-й очільник Лівобережної гетьманщини (1668—1672). Полковник Чернігівський.
  • Михайло Юрій Чорторийський (пол. Michał Jerzy Czartoryski, пом. 1692) — аристократ часів Речі Посполитої, князь, 1653 року став волинським каштеляном, 1655-го закликав волинську шляхту до протидії шведам. 1658 був призначений брацлавським воєводою. Від короля Яна ІІ Казімежа отримав посаду волинського воєводи 20 липня 1661 року.

Померли

• 24 вересня — Ян-Кароль Ходкевич (пол. Jan Karol Chodkiewicz, лит. Jonas Karolis Chodkevičius; нар. 1560) — військовий і політичний діяч Речі Посполитої русько-литовського походження, великий гетьман литовський (1605–1621). Граф на Шклові, Миші, Бихові.
• 21 грудня — Франциск на Острозі Заславський (нар. 1606) — князь, 1-й Острозький ординат (1620–1621).
• 30 грудня — Йов Княгиницький (також Іов Манявський, світське ім'я — Іван; нар. близько 1550) — церковно-освітній діяч західних земель Київської Русі-України.
  • Яків Бородавка — Нерода (Яцько Бородавка) — український полководець та політичний діяч, гетьман Війська Запорозького. Обраний наприкінці 1619 року виписними і нереєстровими козаками, які повстали проти польсько-шляхетського гніту і оволоділи Запорізькою Січчю, суперник Петра Сагайдачного.

Видання, твори

• «Протестація» — коротка назва відкритого листу (меморіалу) київських єпископів до польського короля Сигізмунда III Вази. Повна назва — «Протестація і благочестива юстифікація». Написаний 28 квітня 1621 року польською мовою. Твір поширювався в копіях на українських і білоруських землях. Уперше пам'ятка була опублікована П.Жуковичем.

Пам'ятні дати та ювілеї

• 825 років з часу (796 рік):
  • знищення Аварського каганату у Паннонії франками (інша дата — 805 рік).
• 725 років з часу (896 рік):
  • битви на Південному Бузі, де болгарський цар Симеон I розбив військо угрів та в союзі з печенігами він вигнав їх далеко на захід.
• 675 років з часу (946 рік):
  • посольства княгині Ольги до Царгорода.
  • придушення Ольгою повстання древлян після спалення Іскоростеня.
• 650 років з часу (971 рік):
  • завершення Другого Балканського походу у Болгарії князя Святослава (з 969 року) та пограбування околиць Константинополя, облога у Доростолі; поразка і відхід з Балкан. Укладення з Візантією договору на умовах 944 року.
• 625 років з часу (996 рік):
  • завершення спорудження Десятинної церкви в Києві (з 990 року) та її урочисте відкриття (25 травня), до якої прибули священики з Херсонеса. Захоронення тут праху княгині Ольги.
• 575 років з часу (1046 рік):
  • укладення миру між Візантією та Київською Руссю, яким завершилася війна, що тривала з 1043 року.
• 525 років з часу (1096 рік):
  • 19 червня — Битва на річці Трубіж — одна з битв русько-половецької війни 1090-х — 1116 років.
  • Битва на Колокші біля Володимира у якій князь Мстислав Володимирович Великий розгромив Олега Святославича.
• 475 років з часу (1146 рік):
  • завершення повстання у Києві, який у 1139 році був захоплений Всеволодом Олеговичем.
  • початку збройної боротьби князівських родів (Ольговичів, Мономаховичів, Давидовичів) за Київський престол (до 1161 року).
• 425 років з часу (1196 рік):
  • вторгнення литовців у Волинське князівство.
• 400 років з часу (1221 рік):
  • початку княжіння Данила Романовича на Волині.
• 375 років з часу (1246 рік):
  • відвідання галицько-волинським князем Данилом Романовичем столиці Орди — Сарай-Бату, де був вимушений визнати себе підлеглим хана Батия.
  • подорожі Плано Карпіні через Чехію, Польщу, Русь (Володимир, Київ) і Дон до Сарая і Монголії.
• 300 років з часу (1321 рік):
  • битви на річці Ірпінь, коли литовський князь Гедимін розбив руське військо і зайняв Київ (інша дата — 1320 рік).
• 275 років з часу (1346 рік):
  • облоги Кафи Ханом Джанібеком.
• 200 років з часу (1421 рік):
  • входження Галичини до складу Польського королівства.
• 175 років з часу (1446 рік):
  • Блокада Кафи трапезудською ескадрою. Генуезці відкупилися від греків і уклали з ними мир.
• 150 років з часу (1471 рік):
  • ліквідація Великим князівством Литовського Київського удільного князівства та утворення Київського воєводства у складі Овруцького, Київського, Житомирського та інших повітів.
• 100 років з часу (1521 рік):
  • вигнання із Казані кримським ханом Мехмедом I Ґераєм ставленика Москви із посадженням на намісництво свого брата Сахіба.
  • нальоту братів Ґераїв на околиці Москви, Нижнього Новгорода та Рязані із захопленням великої кількості бранців.
• 50 років з часу (1571 рік):
  • походу кримських татар на чолі з ханом Девлет Ґераєм на Москву, який привів до спалення кримськими татарами Москви, коли цар Іван IV втік зі своєї столиці.
  • петиції української шляхти з Київщини до польського короля про збереження прав «руської» української мови.
• 25 років з часу (1596 рік):
  • 8-10 жовтня — скликання у Бересті королем Речі Посполитої Сигізмундом III Вазою Берестейського собору, що через непримиренність позицій розколовся надвоє. Обидва собори, православний і уніатський, відбулись, не знайшли способів порозумітися: уніатський проголосив з'єднання з римсько-католицькою церквою під проводом Папи Римського, а православний засудив унію.
  • завершення повстання Наливайка 1594–1596 років у результаті програних битва під Гострим Каменем (поблизу села Трипілля на Київщині — у березні) та в ході Солоницького бою поблизу Лубен (у травні).

Видатних особистостей

Народження

• 550 років з дня народження (1071 рік):
  • Євпра́ксія Все́володівна (дав.-рус. Еоупраксиа; пом. 1109) — князівна із династії Рюриковичів. Німецька імператриця (1088—1105), дружина німецького імператора Генріха IV. Донька великого князя київського Всеволода Ярославича, онука Ярослава Мудрого.
  • Яросла́в Святосла́вич (пом. 1129) — князь чернігівський (1123—1127). Син Великого князя Київського Святослава II. Онук Ярослава I Мудрого.
• 400 років з дня народження (1221 рік):
  • Андрій Ярославич (пом. 1264) — третій син великого князя Ярослава Всеволодовича, князь суздальський, у 1250—1252 роках великий князь владимирський. Чоловік Устиною — доньки Короля Русі Данила Романовича та його союзник.
  • Олександр Ярославович Не́вський (пом. 1263) — князь новгородський (1236—1240,1241—1252, 1257—1259), псковський (1242), великий князь владимирський (1252—1263), формальний великий князь київський (1249—1263). Прославився завдяки перемогам у Невській битві та Битві на Чудському озері.
• 75 років з дня народження (1546 рік):
  • 7 лютого — Федір Євлашовський (Фёдар Еўлашоўскі; пом. 1616) — український письменник-мемуарист, правник, державний діяч часів Великого князівства Литовського та Речі Посполитої.
  • Петро Збаразький (пом. 1569) — український князь, державний діяч Речі Посполитої.
• 50 років з дня народження (1571 рік):
  • Шимон Ніклевич (пол. Szymon Niklewicz; пом. 1632) — церковний діяч Речі Посполитої, священик-єзуїт, педагог, уродженець Львова, ректор Віленської єзуїтської академії і університету в 1611—1614 і 1625—1629 роках.
• 25 років з дня народження (1596 рік):
• 6 січня — Богда́н (Зино́вій-Богда́н) Миха́йлович Хмельни́цький (пом. 1657) — український військовий, політичний та державний діяч. Гетьман Війська Запорозького, очільник Гетьманщини (1648–1657). Керівник Хмельниччини — повстання проти зловживань коронної шляхти в Україні, котре переросло у загальну, очолену козацтвом, визвольну війну проти Речі Посполитої. Перший з козацьких ватажків, котрому офіційно було надано титул гетьмана. Намагався розбудувати незалежну українську державу, укладаючи протягом свого правління союзи з Кримським ханством та Московським царством. Представник роду Хмельницьких.
• 31 грудня — Петро Могила (пом. 1647) — церковний та політичний діяч, педагог, митрополит Київський, Галицький і всієї Русі.

Смерті

• 525 років з дня смерті (1096 рік):
• 6 вересня — Ізяслав Володимирович — руський князь з династії Рюриковичів, другий син Володимира Мономаха та його першої дружини Ґіти (дочки англійського короля Гарольда II Ґодвінсона). Князь курський (до 1095), ростовський і муромський (1095–1096).
• 500 років з дня смерті (1121 рік):
  • квітень — Ники́фор І — православний церковний діяч, митрополит Київський та всієї Руси (1103 або 1104—1121).
• 475 років з дня смерті (1146 рік):
  • 30 липня/1 серпня — Все́волод О́льгович — руський князь із династії Рюриковичів, роду Ольговичів. Великий князь Київський (5 березня 1139 — 1 серпня 1146).
• 450 років з дня смерті (1171 рік):
  • 20 січня — Гліб Юрійович, в хрещенні Олександр — руський князь із династії Рюриковичів. Князь київський. Син Юрія Довгорукого. Став першим київським князем, що не титулувався як «Великий» (з 1169 року).
  • 30 травня — Володимир Мстиславич (нар. 1130) — руський князь із династії Рюриковичів. Великий князь київський (1171).
• 425 років з дня смерті (1196 рік):
  • 23 квітня — Бе́ла III (угор. III. Béla, нар. 1145) — угорський король (1172–1196). Син Гейзи II та Єфросинії, дочки Великого князя Київського Мстислава I Величного. Онук Мстислава Великого, правнук Володимира Мономаха.
  • Всеволод Курський — князь курський і трубчевський, менший брат князя новгород-сіверського Ігоря Святославича, син Святослава Ольговича князя черніговського.
• 375 років з дня смерті (1246 рік):
  • 20 вересня — Миха́йло Чернігівський (нар. 1179) — руський князь з династії Рюриковичів, князь переяславський (1206), новгородський (1224, 1229), чернігівський (1224—1239), галицький (1235—1236), великий князь київський (1238—1239, 1241—1246).
  • 30 вересня — Яросла́в Все́володович (нар. 1191) — син князя Всеволода Велике Гніздо, князь Переяславський, великий князь Київський (1236—1238, 1246).
• 100 років з дня смерті (1521 рік):
  • Йо́сифа II Солта́на — митрополита Київського, Галицького і всієї Руси.
• 25 років з дня смерті (1596 рік):
  • Григо́рій Лобода́ — 23-й Гетьман Війська Запорозького (1593—1596  з перервами). Учасник походів на Молдову та Угорщину, очільник низовців під час повстання Северина Наливайка.
  • Семен Дениско Матвієвський, або Семен Дениско, іноді Денінський (? — травень-червень 1596) — військовик та урядник в українських землях Речі Посполитої. Мав посаду житомирського старости. Грушевський вказує, що він загинув під час необережного штурму табору повстанців під проводом Северина Наливайка біля Солониці. За даними Яворницького Дмитра, загинув під час погоні за повстанцями, які виїхали з табору «задирати ляхів».
  • Шаула Матвій — український військовий діяч, один з керівників козацького повстання 1594—1596 років під проводом Северина Наливайка, запорізький гетьман.