Хмельницькі
Хмельницькі гербу Абданк з хрестом[1] або гербу Масальський[2] — український шляхетський рід.
Представники ред.
- Владислав Хмельницький (1550)— батько Венжика Хмельницького
- Венжик Хмельницький (Венцеслав) (р. н. — 1569) — український військовий козацький діяч XVI ст., козацький полковник, низовий гетьман (1534—1569). Дід Зеновія Богдана.
- Михайло Хмельницький (? — 1620) — шляхтич, чигиринський підстароста.
- Богдан Хмельницький (? — 1657) — гетьман Війська Запорозького, керівник Хмельниччини.
- Тиміш Хмельницький (1635[3] — 1653)
- Іван
- Богдан
- Юрій Хмельницький (1641[3] — ?) — в листах до козацької старшини 1678 року підписувався наступним титулом: «Юрій Гедеон Венжик Хмельницький, князь Сарматії, Малої Росії і України, вождь військ запорозьких».[3] На листах підписувався: «Георгій Гедеон князь»;[3] нобілітований на сеймі 1659 року, на знак того, що його батько втратив шляхетство через організацію Хмельниччини. Отримав у володіння Гадяч і Миргород з околицями[2]. Використовував герб Масальський,[2].
- Катерина Хмельницька (Олена) — дружина Данила Виговського (1 травня 1661[3]), брата Івана Виговського; дружина Павла Тетері (2 травня 1661[3])
- Олена Хмельницька — Інше ім'я: Стефаніда; дружина Івана Нечая (1661).
- Тиміш Хмельницький (1635[3] — 1653)
- Ян (Іван) Михайлович Хмельницький[4]
- Яненко-Хмельницька Олена Іванівна (? — раніше 1671) — друга дружина Григорія Дорошенка[5].
- Павло Іванович Хмельницький (? — ?) — полковник київський; нобілітований на сеймі 1661 року; отримав у володіння Бобровницю, Бугайовку і Бірки у Київському воєводстві,[3] згадується у листі Юрія Хмельницького, під 1678 роком.
- Єфросинія Павлівна Яненко-Хмельницька (? — 1684) — друга дружина гетьмана Петра Дорошенка[6].
- Іван Павлович Яненко-Хмельницький (? — 1679) — козацький полковник, соратник гетьмана Юрія Хмельницького[7].
- Яненко-Хмельницький Іван Іванович[4].
- Богдан Хмельницький (? — 1657) — гетьман Війська Запорозького, керівник Хмельниччини.
- Варвара — дружина Валентого Дубровського[8]
Герб ред.
Герб Хмельницького за гербовниками Каспера Несецького (1715—1724 виданий у Львові) та Бобровича (1835) — герб Масальський. На своїх листах 1648 р. Хмельницький підписувався — Зеновій Богдан Хмельницький[9].
Примітки ред.
- ↑ (пол.) Boniecki, Adam. Herbarz polski. — Warszawa, 1901. — Т.3. — S. 7.
- ↑ а б в (пол.) Herbarz polski Kaspra Niesieckiego powiększony dodatkami z późniejszych autorów, rękopismów, dowodów urzędowych i wydany przez Jana Nep. Bobrowicza: T. 3. — Lipsk: Breitkopf i Haertel, 1839. — Chmielnicki h. Massalski. — S. 41.
- ↑ а б в г д е ж (пол.) Boniecki, Adam. Herbarz polski. — Warszawa, 1901. — Т.3. — S. 8.
- ↑ а б Мицик Ю. Павло Яненко-Хмельницький — полководець і дипломат // Юрій Мицик. Полководці Війська Запорізького: Історичні портрети Редкол: В.Смолій (відп.ред) та ін. — Київ.: Вид.дім «KM Academia», 1998 — Кн.1.
- ↑ Кривошея В. В. Козацька старшина Гетьманщини. Чигиринський полк // Гілея: науковий вісник: Збірник наукових праць, вип. 35. — К.: Всеукраїнська громадська організація Українська академія наук, 2010. — с. 12.
- ↑ Кривошея В. В. Козацька еліта Гетьманщини. — К.: ІПіЕНД імені І. Ф. Кураса НАН України, 2008. — с. 197.
- ↑ Кривошея В. В. Козацька старшина Гетьманщини. Чигиринський полк // Гілея: науковий вісник: Збірник наукових праць, вип. 35. — К.: Всеукраїнська громадська організація Українська академія наук, 2010. — с. 22.
- ↑ 310_Лютого З, 1589 р. / Листопада 16 Кременецький земський суд
- ↑ Velychko, Samiĭlo,approximately 1728; Величко, Самійло,approximately 1728; Шевчук, В. О.; Мишанич, О. В. (1991). Litopys. Kyïv: Vydavnyt︠s︡tvo khudoz︠h︡nʹoï literatury "Dnipro". ISBN 5-308-00316-5. OCLC 26258525.
Джерела ред.
- Boniecki, Adam. Herbarz polski. — Warszawa, 1901. — Chmielnicki. — Т.3. — S. 7-8. (пол.)
- Herbarz polski Kaspra Niesieckiego powiększony dodatkami z późniejszych autorów, rękopismów, dowodów urzędowych i wydany przez Jana Nep. Bobrowicza: T. 3. — Lipsk: Breitkopf i Haertel, 1839. — Chmielnicki h. Massalski. — S. 41. (пол.)