Якоб Галлус (справжнє ім'я і прізвище — Якоб Петелін), відомий також як лат. Jacobus Gallus Carniolus, Jacob(us) Handl, Jacob(us) Händl, Jacob(us) Gallus, словен. Jakob Petelin Kranjski; між 15 квітня і 31 липня 1550, Рибниця18 липня 1591, Прага) — словенський композитор епохи Ренесансу, автор духовної музики.

Якоб Галлус
Народився 3 липня 1550, 31 липня 1550(1550-07-31)[4] або 3 липня 1550(1550-07-03)[5]
Рибниця, Крайна, Священна Римська імперія
Помер 18 липня 1591(1591-07-18)[1][2][…]
Прага, Богемське королівство, Священна Римська імперія[6][7][5]
Країна  Священна Римська імперія
Діяльність композитор, співак
Знання мов німецька[8][9] і латина[8]
Конфесія католицтво

Біографія ред.

Петелін у вільному трактуванні означає півеньHandl, Händl і Gallus німецькою і латинською. Використовував латинську форму свого імені, до якої додавав Carniolus, що вказує на місце походження — Країна в Словенії.

Освіту здобув, мабуть, в одному з цистерціанських монастирів в Країні. У 1564-1566 роках подорожував по Австрії.

В 1574-1575 роках був співаком у Віденській придворній капелі. Після 1575 року служив у цистерціанських монастирях Австрії, Богемії, Моравії, Південної Сілезії.

У 1580-1585 роках — керівник хору у єпископа Оломоуцького, в 1585 році — капельмейстер (можливо, регент (диригент)) і органіст собору св. Яна в Празі.

Творчість ред.

Композицією почав займатися близько 1575 р. Найбільше значення серед його творів мають мотети («Opus musicum harmoniarum», 1586-1590, містить 374 мотету для всіх літургійних свят). У деяких з них проявляється зв'язок зі словенською народною писемністю.

Широку популярність завоювали мадригали Я. Галлуса. Він був майстром як гомофонного, так і поліфонічного стилю. У своїх творах поєднував поліфонічний стиль франко-фламандської школи пізнього Відродження зі стилем венеціанської школи рубежу XVI і XVII століття.

Представник течії контрреформації в чеській музиці.

Автор як сакральної, так світської музики і, так званих, пародійних мес.

Вважається плідним композитором, якому приписують понад 500 композицій, в тому числі, хорових творів.

Творчість Я. Галлуса відіграло важливу роль у становленні музичної культури епохи Відродження.

Обрані музичні твори ред.

  • Messa Elisabethae impletum est tempus
  • Harmoniae morales (1589)
  • Selectiores qvaedam missae (1580)
  • Opus musicum (1586-1591)
  • Harmoniae morales (1589 i 1590)
  • Moralia (1596)

Пам'ять ред.

  • Портрет композитора розміщений на банкноту Словенії 1991 року номіналом 200 словенських толарів.[10]
  • У тому ж році пошта Югославії випустила марку, присвячену композитору.
  • Ім'я Галлуса носить концертний зал Культурного і конгресового центру ім. Цанкаря в Любляні.

Примітки ред.

Посилання ред.