Капельмейстер
Капельме́йстер (нім. Kapellmeister) також застос. капельма́йстер[1] — посада, відповідальна за репертуар, підбір музик, і аранжування та написання нових творів для хору чи оркестру.
До XVI століття переважно йшлося про церковну музику (фр. la chapelle — нім. Die Kapelle — «каплиця»). Під час розвитку бароко, окрім керування колективом музик, капельмейстер також мав писати твори приурочені до різних урочистостей. Так, Йозеф Гайдн, бувши капельмейстером у князя Естергазі, більшу частину своїх творів написав для княжих придворних концертів. Функції капельмейстера виконував Йоганн Себастьян Бах — капельмейстер у 20-х роках XVIII століття у Веймарі, Георг Фрідріх Гендель також обіймав цю посаду в герцога Гановерського, В. А. Моцарт при дворі австрійського імператора — його посада на тамтешній лад іменувалась «камерний композитор» (нім. Kammercompositeur). З вітчизняних композиторів особливо варто відзначити Дмитра Бортнянського, що перебував на посаді капельмейстра при дворі Павла I.
У наш час[коли?] термін «Kapellmeister» витіснений терміном «диригент» (dirigent). Проте інколи застосовується стосовно головних диригентів, в обов'язки яких входить не тільки диригування, а й відповідальність за концертну політику оркестру в цілому, а також, у ряді країн, до військових диригентів. Наприклад, музичний директор Лейпцизького оркестру Ґевандгауса зберігає традиційну назву Gewandhauskapellmeister.[2][3]
Література ред.
- Jones, David Wyn (2009) "Reception, " in David Wyn Jones, ed., Oxford Composer Companions: Haydn. Oxford: Oxford University Press.
- Otto Erich Deutsch (1965) Mozart: A Documentary Biography. English translation by Eric Blom, Peter Branscombe, and Jeremy Noble. Stanford, CA: Stanford University Press, 1965.
- Georg August Griesinger (1810) Biographical Notes Concerning Joseph Haydn. Leipzig: Breitkopf und Härtel. English translation by Vernon Gotwals, in Haydn: Two Contemporary Portraits, Milwaukee: University of Wisconsin Press.
Примітки ред.
- ↑ Сорокер, Я. (2012). Українська пісенність у музиці класиків.: Навчальний посібник (українською) . Вінниця: Нова Книга. с. 95.
- ↑ Riccardo Chailly. Gewandhausorchester. 2005. Архів оригіналу за 18 липня 2011. Процитовано 12 березня 2008.
- ↑ Aus der Geschichte des Gewandhausorchesters. Gewandhausorchester. 2007. Архів оригіналу за 16 березня 2009. Процитовано 12 березня 2008.